Коли датський банк Jyske оголосив у серпні, що почне пропонувати іпотеку з від’ємною процентною ставкою, -0,5 %, це викликало великий шум. Фактично банк платить клієнту за те що останній візьме кредит! Насправді банк не втрачає на видачах кредитів – реальна ставка становила близько двох відсотків завдяки комісіям. Тим не менш, це було відміною одного з правил фінансів, де позикодавець стягує з позичальника відсотки за позикові гроші.

Третій за величиною банк Данії, однак, не зупинився лише на іпотеках. Наприкінці серпня оголосивши, що вводить негативні ставки для інших фінансових служб. На депозити, які понад 7,5 мільйонів датських крон вона встановила ставку -0,6 %.

Інші датські банки також розглядають подібну політику. І вони не самотні в Європі. Наприкінці липня швейцарський UBS заявив про той самий намір. Негативні ставки в цьому випадку повинні бути пов’язані з депозитами клієнтів розмір яких становить понад два мільйони швейцарських франків. Подібно до UBS, інші швейцарські фінансові установи також розглядають дане питання.

Під парасолькою і після дощу

Від’ємні процентні ставки для клієнтів фінансових установ є результатом нетрадиційної грошової політики центральних банків. У відповідь на фінансову кризу 2008 року емісійні банки підтримували економіку низькими ставками.

Логіка цього кроку проста: низькі, нульові або навіть від’ємні ставки призначені для заохочення банків позичати більш активно гроші. А їх клієнтів витрачати гроші замість того, щоб заощаджувати (у випадку постійних клієнтів) або інвестувати (у випадку компаній).

В таких діях не було б нічого незвичного але проблема полягає в тому, що багато центральних банків так і не відмовилися від цієї політики навіть під час економічного буму. Наприклад, Європейський центральний банк (ЄЦБ) наразі тримає базову ставку нульовою. У кількох європейських країнах за межами Єврозони ставки навіть негативні: Швеція −0,25 %, Данія −0,65 % та Швейцарія −0,75 %. Це можна порівняти із ситуацією, коли людина ховається під парасолькою навіть коли закінчився дощ.

Історично ця ситуація є безпрецедентною. “Від’ємні ставки слід розглядати як історичну аномалію, яка є винятковою протягом останніх п’яти тисяч років і може виявитися шкідливою в майбутньому. Люди перестають отримувати відсотки за відкладання власного споживання. Замість цього від’ємні ставки спонукають людей споживати без створення заощаджень, та не думати, що можуть настати гірші часи”, – попереджає головний економіст інвестиційної компанії BH Securities Штепан Кречек.

Третина облігацій в мінусі

Низькі ставки, разом з політикою кількісного ослаблення, «друку» грошей, мають побічні ефекти для економіки. Як зазначають деякі економісти, через дешеві та доступні гроші в реальній економіці виживає багато неефективних фірм, що за звичайних умов би збанкрутували, або були б змушені пройти ретельну реструктуризацію.

Для таких компаній, що вижили на низьких ставках, була придумана назва так званих “зомбі” фірм. Аналіз таких підприємств був опублікований минулого року Банком міжнародних розрахунків. За її підрахунками, кількість фірм-зомбі у 14 розвинених світових економіках зросла з двох відсотків у 1980-х до десяти.

Крім того, нетрадиційна грошово-кредитна політика, яка накачувала трильйони євро та доларів в економіку Європи та США під час кількісного послаблення, також впливає на ринки облігацій. За даними Bloomberg, близько третини облігацій а це майже 17 трильйонів доларів наразі пропонують негативну відсоткову ставку.

Більшість таких облігацій випускаються державами. Тож кредитори, які хочуть позичати Франції, Нідерландам, Німеччині чи Швейцарії, повинні платити за ці позики урядам. Найнижча 10-річна ставка державних облігацій -1,07 % – декларує Швейцарія. Десятирічні німецькі державні облігації продаються з дохідністю -0,7 %, у Нідерландах – 0,55 %, а у Франції -0,4 %.

Для інвесторів – особливо тих, хто хоче інвестувати консервативно – така ситуація надзвичайно неприємна. Вони втрачають найбезпечніші можливості інвестицій, відчайдушно шукаючи вигідну альтернативу, навіть ціною більшого ризику. Як результат, державні облігації проблемних країн Єврозони – особливо Греції та Італії – продаються з доходом від одного до двох відсотків. Це не відповідає економічному стану цих країн та ризикованості інвестицій.

Фінансовий вандалізм

Консервативні інвестори потрапляють у незавидну ситуацію через друк грошей та низькі (або від’ємні) ставки. Все менше можливостей заробити інвестиціями за межами ринків акцій. Це відображається, наприклад, у попиті на золото. Він значно підвищився в останні місяці, і ціна жовтого металу зросла вище 1500 доларів за тройську унцію. Воно було на такому високому рівні востаннє на початку 2013 року, в часи рецесії.

Ще гірше ситуація у інституційних інвесторів, це як правило, пенсійні фонди. Регламент регулює, як фонд має інвестувати заощадження своїх клієнтів. Законодавчо, консервативні фонди повинні інвестувати більшу частину свого портфеля лише у безризикові активи – державні облігації. Причина проста: у випадку кризи та падіння ризикових інвестицій це застереження покликане захистити гроші, від великих втрат.

Однак сьогодні це може означати, що фонди юридично змушені робити збиткові інвестиції. Економіст Марк Даудінг, керівник інвестицій в BlueBay Asset Management, в інтерв’ю Bloomberg назвав це “фінансовим вандалізмом”.

Незважаючи на безліч проблем, викликаних негативними процентними ставками, сьогодні не видна та доба коли банки відступлять від цієї політики. Тим більше, що глобальна економіка сповільнюється. Наприклад, ЄЦБ заявляє, що восени передбачена дальша підтримка економіки. Поки не ясно, чи це буде надалі зниження облікової ставки, новий раунд кількісного ослаблення (друку коштів) чи поєднання обох.

Міжнародний валютний фонд також опублікував дослідження щодо від’ємних ставок. У своїй “інструкції” радить центральним банкам про те, які заходи повинні супроводжувати подальше зниження відсотків, щоб ті в свою чергу не викликали небажаних побічних ефектів та витрат. Однак залишається фактом, що ніхто не має досвіду цієї політики на практиці. Одне з небагатьох винятків – Японія. Ця країна опустила облікову ставку нижче нуля ще з початку другого тисячоліття і з тих пір їй не вдалося повернути до стандартних рівнів протягом всього періоду. Облікова ставка так і не змогла закріпитись вище нуля.

Все рівно в деяких країнах є сильний опір проти нетрадиційної міри грошово-кредитної політики, яка насправді спонукає людей та компанії не економити, а витрачати якнайбільше. Це стосується, наприклад, Німеччини. «Прем’єр-міністр Баварії Маркус Седер вже розглядає можливість заборонити негативні відсотки за депозитами на банківських рахунках», – каже Степан Кречек.

Для звичайних клієнтів банку поки що існує захист від негативних ставок: це забирати кошти з банків і тримати «в матраці». Там вони втрачають свою ціну через інфляцію, але все ж менше, ніж при негативних процентних ставках. Однак все більш напружена дискусія щодо поступової відмови від готівки та переходу до повністю безготівкової економіки говорить про те, що центральним банкам все ж доведеться в майбутньому розв’язувати дану проблему.

Jan Němec
Джерело: Hospodářské Noviny