Пандемія коронавірусу підвищила попит на мікросхеми

Чимало німецьких підприємств, як-от автоконцерни, будівельні фірми або кондитерські фабрики, скаржаться на перебої в постачанні сировини. І причина — не лише пандемія.

Попит знову з’явився, але тепер накульгує пропозиція. Хай то мікросхеми, пластмаса чи деревина — в багатьох галузях відчувається дефіцит сировинних матеріалів. І це, вказує мюнхенський Інститут німецької економіки (Ifo), стало «серйозною проблемою» для народного господарства ФРН. Майже половина (45 відсотків) опитаних у квітні промислових фірм скаржилися на перебої в постачанні сировини та комплектуючих деталей. Настільки проблематичною ситуація востаннє була в січні 1991 року — 30 років тому.

На нестачу мікрочипів німецькі автовиробники та верстатобудівники скаржаться вже давно, але тепер, за словами експерта з Ifo Клауса Вольрабе (Klaus Wohlrabe), виникає своєрідний ефект доміно: дефіцит сировинних продуктів призводить до перебоїв у роботі підприємств одних галузей, а від цього починає лихоманити виробників в інших сферах.

Автопрому бракує чипів, кондитерським фабрикам — упаковки

Дедалі більше надходить повідомлень про те, що німецьким автоконцернам доводиться скорочувати виробництво та відправляти працівників на скорочений робочий день (Kurzarbeit).

«Ситуація вельми напружена, — розповідає DW Еккегард Роттер (Eckehard Rotter) з Об’єднання німецької автомобільної промисловості (VDA). — Уже кілька разів доводилося зупиняти виробничі конвеєри через затримки в постачанні важливих комплектуючих деталей, передусім — електроніки». Причому бракує не лише мікросхем, але й звичайних напівпровідників. А в сучасній машині таких деталей може бути понад тисяча.

Відчуваються перебої і в постачанні синтетичної сировини. Ситуація надзвичайна, констатує Міхаель Вайґельт (Michael Weigelt), член правління Об’єднання підприємств з переробки пластмас. І це стосується всього спектру полімерної сировини. В результаті фірмам доводиться не лише миритися зі зростанням цін на неї, але й із невиконанням замовлень на постачання в повному обсязі. А дефіцит пакувальних матеріалів негативно позначається на роботі виробників цукерок та кондитерських виробів.

Коронавірус підвищив попит на напівпровідники

Причини розривів ланцюгів постачання різні. Деякі ланки виявилися послабленими та вийшли з ладу через коронавірус. Всесвітня рецесія минулого року призвела до скорочення виробництва напівпровідників. І мало хто очікував, що світова економіка почне одужувати так швидко.

Крім того, пандемія пришвидшила процес цифровізації. Дедалі більше людей у різних країнах світу працюють з дому, а школярів часто навчають віддалено. Відповідно зріс попит на потрібне обладнання, а разом з ним — і на мікропроцесори.

Ситуацію, в котрій опинилися автовиробники та їхні субпідрядники, погіршує той факт, що вони залежать від досить невеликої кількості постачальників, серед яких — TSMC, GlobalFoundries, Samsung Electronics, United Microelectronics та SMIC, виробничі потужності яких розташовані переважно в Китаї, Південній Кореї, США та на Тайвані.

Швидкого покращення ситуації не очікується. «Ми виходимо з того, що в другому кварталі дефіцит напівпровідників навіть загостриться «, — заявив головний економіст Бундесбанку Єнс Ульбріх (Jens Ulbrich). І тільки з другого півріччя, за його прогнозом, ситуація почне стабілізуватися.

Морози в Техасі, пожежі в Японії, посуха на Тайвані

Та почасти проблеми виникли й просто через нещасні випадки або примхи погоди. Фабрика мікрочипів у Техасі була змушена зупинити виробництво, тому що суворі морози в лютому призвели до перебоїв в електропостачанні. У Японії частково згорів при пожежі завод напівпровідників. На Тайвані через посуху виникли ускладнення у виробництві мікросхем, що вимагає значних обсягів води.

Ситуація в сфері виробництва синтетичних матеріалів також погіршилася минулої зими, коли через сильні морози довелося зупинити деякі підприємства в США. А попит на деревину, що зростає в Північній Америці, залишився незадоволеним за рахунок вітчизняних ресурсів тому, що місцеві ліси сильно постраждали від пожеж та шкідників.

Затор у Суецькому каналі та заблукалі контейнери

Усе ще відчуваються в світовій економіці й наслідки аварії в Суецькому каналі, який в березні цього року майже на тиждень заблокував контейнеровоз Ever Given. Тисячі його контейнерів не були вчасно доставлені отримувачам, а сотні інших вантажних суден опинилися в заторах по обидва боки цієї найважливішої водної артерії світової торгівлі.

А потім, коли Ever Given нарешті зняли з мілини, всі ці судна скупчилися перед портами призначення, котрі не могли відразу їх всі прийняти, розвантажити та знову завантажити. Це, в свою чергу, загострило проблему дефіциту самих контейнерів, котра виникла ще до аварії в Суецькому каналі. Справа в тому, що через викликану пандемією кризу світової торгівлі багато контейнерів опинилися не там, де треба, а судна простоювали в портах протягом кількох місяців та розвантажувалися не так швидко, як у звичайний час.

За оцінкою голови правління гамбурзького логістичного концерну HHLA Анґели Тіцрат (Angela Titzrath), світове судноплавство лише влітку оговтається від потрясінь та увійде в нормальний графік. І тільки після того знову зменшаться ціни на фрахт, які на деяких азійських напрямках зросли в десять разів.

Відлуння торговельної війни Трама та російського ембарго на експорт лісу

Дефіцит вихідної продукції та сировини в Німеччині пояснюється ще й тим, що попит у Китаї став зростати набагато раніше, ніж у Європі. Тому постачання, наприклад, сировини для полімерної промисловості було значною мірою переспрямоване з країн Середнього Сходу та США в Азію.

Усе ще дається взнаки й відлуння розпочатої Дональдом Трампом торговельної війни, вказує Клаус Вольрабе з інституту Ifo. У відповідь, пояснює він, Китай став більше орієнтувати свою економіку на внутрішній попит, проводячи свого роду політику «China first».

Плюс Росія запровадила заборону на експорт сирого лісу (кругляка), що загострює дефіцит деревини. А потреба в ній (та відповідно ціни) зростає внаслідок будівельного буму в США та Китаї. За прогнозом німецьких експертів, цього року світовий попит на деревину перевищуватиме її пропозицію.

Інза Вреде, Микита Жолквер

Джерело:  Deutsche Welle