Фото Noah Friedman-Rudovsky / Bloomberg via Getty Images

Василь Барбуца

Майже кожен сьогодні носить в кишені частинку так званої «білої нафти», можливо, навіть не здогадуючись про це. Мова йде про смартфони, а також планшети, ноутбуки, електрокари та інші електронні пристрої, які працюють на Літій-іонних акумуляторах (Li-ion). Якщо говорити про вугілля, нафту, газ, то ми точно знаємо, що в один прекрасний день людство вичерпає всі ці запаси. Цей факт ставить інше питання – як у нас йдуть справи з літієм і які у людства запаси цього найлегшого металу?

За останніми статистичними даними Американського інституту геології, запаси літію оцінюються в 40 млн. тон у всьому світі. Найбільше цієї руди в південноамериканському трикутнику – це Болівія (22%), Чилі (19%) та Аргентина (16%). Значні поклади літію знаходяться також в США, Китаї, Австралії, Зімбабве та інших африканських країнах.

Боротьба ж за цей ресурс ведеться між 2 найпотужнішими економіками світу – Китаєм та США. Китай, як завжди, мовчки робить свою справу. Вони поступово захоплюють африканський ринок літію, а також роблять спроби закріпитися в Південній Америці. Для Китаю цей метал – життєво необхідна річ, зважаючи на кількість щорічно вироблених електронних пристроїв, що працюють на літієвих акумуляторах.

У свою чергу США теж не відстає. Ще в 2016 році, компанія Тесла, на чолі з Ілоном Маском, запустили Гігафабрику 1 (Gigafactory 1), яка має оснащувати близько 500 тисяч електрокарів марки Тесла в рік. Необхідна кількість літію для Gigafactory 1, якщо завод буде працювати на повну потужність, буде близько 25 тисяч тон на рік. Таким чином, у 2020 році Gigafactory повинна споживати вдвічі більше літію, який був використаний, до прикладу, в 2015 році в усіх акумуляторах у світі. До цього додається збільшення попиту з боку інших автовиробників, а також виробників електронних пристроїв.

Дані події стають ще більш актуальними на фоні політичних заяв. Так, Голландія оголосила про відмову від бензинових та дизельних двигунів до 2030 року. «В Голландії і так більшість населення пересувається на велосипедах» – скажете Ви, однак про такі ж наміри оголосили уряди Франції та Німеччини, які обіцяють відмовитись від двигунів внутрішнього згорання до 2040 року. Великобританія також заклала у свою довгоcтрокову стратегію розвитку перехід на електрокари.

Отже, слід чекати на нову гонку за ресурсами які, до слова, є вичерпними. Як стверджує Ілон Маск, щоб замінити в цілому один мільярд транспортних засобів з двигунами внутрішнього згоряння на електрокари, потрібно 200 Gigafactory, що, через рік, означало б споживання 5 мільйонів тон літію! Оскільки світові запаси літію в даний час оцінюються в 40 мільйонів тон то 200 Gigafactory вичерпають ресурси літію всього за 8 років

В даному випадку залишається ще один великий, геополітичний знак питання: знаючи, що літієві родовища знаходяться в декількох точках земної кулі, чи не існує ризик повторення історій з конфліктами через дорогоцінні ресурси?

Одна з гіпотез полягає в тому, що країни з найбільш літієвими ресурсами сформують альянс на основі моделі ОПЕК основних країн-виробників нафти. І цей альянс (скажімо, LPEC) може відігравати вирішальну роль у глобальному енергетичному полі.

Найбільш імовірно, що LPEC складатиметься  з Чилі, Аргентини та Болівії, до яких можливо приєднаються Китай та Росія. Тобто, LPEC стане абсолютно протилежним полюсом для ОПЕК, де США є лідером, поряд з арабськими країнами, Канадою та Норвегією. І на тлі нових проблем забруднення (в основному, глобального потепління, яке є спільним ворогом усіх країн), союзи, стратегії та геополітичні партнерства будуть виглядати зовсім по-іншому.

Якщо говорити про європейський ринок літію, то тут чільне місце може зайняти Україна. Наша держава має в розпорядженні найбільші на континенті поклади цього металу, а саме 500 тис тон. В даному випадку необхідно правильно розпорядитися цими багатствами.

В Україні існують 2 великі родовища – це Шевченківське, яке розташоване у Донецькій області. Видобувати літієві руди тут отримала дозвіл компанія «Петро-Консалтинг» у серпні 2018 року терміном на 20 років. Цю компанію пов’язують з лідером Блоку Петра Порошенка – Ігорем Кононенком. Друге – це Полохівське родовище, що знаходиться в Кіровоградській області. Тут дозвіл отримала компанія «Укрлітійвидобування», яку пов’язують з міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим. На сьогоднішній день, жодна з компаній ще не розпочала видобуток літію.

І на це є ряд вагомих причин. Видобуток «металу майбутнього» – доволі коштовна справа, без інвестицій тут не обійтись. Панацеєю можуть стати інвестиції з боку Європейського Союзу. Транспортувати літій з Південної Америки, чи Африки ЄС не вигідно, логістичні послуги занадто дорогі. Для Європи вигідніше було б інвестувати у видобування українського літію. Але чи багато європейських інвесторів захочуть вкладати гроші в Шевченківське родовище (найбільше з 2 існуючих в Україні), яке знаходиться за декілька десятків кілометрів від лінії розмежування? Навряд. Полохівське родовище теж виглядає перспективним, однак там поклади літію набагато менші. Існують ще декілька можливих родовищ літію в Азовському басейні, але там вони залягають на значній глибині, що робить його видобування економічно невигідним.

В українському варіанті видобутку літію ще існує екологічний чинник. До прикладу, в Південній Америці, з надр, за допомогою насосів викачується розсіл, який випаровується під сонцем. Потім, з осаду видобувають літій і калій. В Україні ж, літій міститься в твердих породах, що ускладнює його видобування, так як породу необхідно роздрібнити і переробити. Також, на думку експертів, такий метод видобування літію може в майбутньому спричинити проблеми з підземними водами.

В будь якому випадку, в разі необхідності, Україна має свій козир на майбутнє, а проблема видобування його на нашій території – це лише питання часу. Як-не-як, колись і нафта закінчиться.

Отже, «біла нафта» можливо і витіснить «чорне золото» з ринку, однак це буде невелика «передишка», щоб оговтатися від нафтової ери на планеті. Літієві запаси не такі вже і великі, щоб забезпечити всі майбутні потреби людства, але це хороший вектор розвитку енергетичної галузі. Ця «передишка» дасть змогу людству знайти альтернативу нафті і літію, бо в протилежному випадку, людині доведеться знову зануритися в середньовіччя.