Відповідальний в адміністрації президента Російської Федерації за врегулювання конфлікту в Україні Дмитро Козак надіслав абсолютно недипломатичного листа своїм колегам з «нормандського формату», саркастично заявляючи про зниження ролі цього формату у справі досягнення квазі-визнання офіційним Києвом військових маріонеток Москви в Донецьку і Луганську.

Угода про «Заходи щодо зміцнення режиму припинення вогню» офіційно зобов’язує договірні сторони — «озброєні формування» окремих районів Донецької та Луганської областей (ОРДЛО), а також Збройні сили України — дотримуватися режиму припинення вогню і жорстко його контролювати. Також Росія звільняється від будь-якої відповідальності за порушення режиму припинення вогню її довіреними проксі, тим самим приховуючи роль Росії як держави, що воює проти України. Обійшовши «нормандський формат», ця угода була розроблена учасниками Мінської тристоронньої контактної групи (ТКГ) — представниками України, Росії, ОРДЛО та Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ).

Тим самим Кремль порушив правила і процеси у нормандській і контактній групах, за якими учасники нормандської четвірки — Росія, Україна, Німеччина, Франція — надають «спільно погоджені» рекомендації або керівні вказівки Мінській контактній групі для подальших переговорів її учасників. Однак, контактна група розробила і підписала остаточний варіант угоди [про припинення вогню] без взаємної згоди членів нормандської групи. Д. Козак представив свої пропозиції 3 липня в Берліні на зустрічі високопоставлених дипломатичних радників лідерів чотирьох країн. Берлін і Париж визнали пропозиції Москви неприйнятними і висунули згодом зустрічні пропозиції, але Москва неодноразово відхиляла «узгоджений» документ. Зі свого боку, офіційний Київ якийсь час також сперечався, допоки президент України Володимир Зеленський і його помічник Андрій Єрмак все ж таки поступалися вимогам Д. Козака. Поки Д. Козак порушував правила, В. Зеленський і А. Єрмак вийшли з чотиристороннього узгодження в рамках «нормандського формату». Замість цього вони прийняли двостороннє рішення з Москвою на умовах останньої (див. нижче).

Свою перемогу Д. Козак підкріпив безпрецедентним вчинком, надіславши офіційного листа саркастичного характеру своїм «нормандським» колегам, повний текст якого було «злито» через промосковське видання в Україні. Датований 27 липня документ на фірмовому бланку Кремля є циркулярним листом, адресованим дипломатичним радникам керівників Німеччини, Франції та України й трьом міністрам закордонних справ (Яну Хеккеру, Хайко Маасу, Еммануелю Бонну, Жан-Ів Ле Дріану, Андрію Єрмаку і Дмитру Кулебі). З огляду на те, що Я. Хеккер і Е. Бонн є особистими посланниками у нормандській групі канцлера Німеччини Ангели Меркель і президента Франції Еммануеля Макрона і звітують безпосередньо перед ними, свідомо грубий лист Д. Козака адресувався саме цим двом лідерам держав.

У цьому листі Д. Козак повертає франко-німецьку версію проекту документа в рамках «нормандського формату» (про «спільно погоджені» рекомендації для Мінської групи) його відправникам «без розгляду». За його словами, нова угода про припинення вогню «ґрунтується виключно на російській версії проєкту», де враховано позиції не тільки України і ОБСЄ, а й «окремих районів Донецької та Луганської областей (ОРДЛО)». Це пов’язано з тим, що «[проєкт] радників Німеччини та Франції проігнорував необхідність враховувати думки всіх учасників діалогу на мінському і нормандському переговорному майданчиках» (тобто Донецька і Луганська, які є учасниками Мінської контактної групи). «Таким чином, рішення ТКГ було прийнято без практичної участі сторін «нормандського формату». Це демонструє, що «спроби мовчки ігнорувати думки і пропозиції інших учасників переговорів знецінюють будь-які змістовні консультації радників N4».

У зв’язку з цим, Д. Козак пропонує «припинити даремні переговори радників N4. […] Я не планую надалі брати участь в цій нескінченній виставі… Пропоную розглянути питання обмеження компетенції [групи радників] виключно питаннями організаційно-технічного забезпечення діяльності глав держав і урядів N4».

Замість цього формату Д. Козак пропонує передати проведення «змістовних переговорів» міністрам закордонних справ чотирьох країн. Всі вищевикладені пропозиції вже узгоджені з міністром закордонних справ РФ С. Лавровим, додає він. Але ще необхідно узгодити основні принципи роботи запропонованого формату. Він запропонував залучити до переговорів у Тристоронній контактної групи, «принаймні», Спеціального представника Чинного голови ОБСЄ в Україні та у ТКГ, а також «враховувати думки всіх учасників» (маються на увазі представники ОРДЛО).

На думку російського представника, це необхідно «щоб уникнути повного абстрагування «нормандського формату» від фактичної ситуації, що складається в ТКГ». Представник ОБСЄ ніби виступатиме посередником між ТКГ (на яку Д. Козак зміщує акценти) і нормандською групою.

У листі безліч саркастичних коментарів про «ефективність», «мудрість», «спільну роботу» і «експерименти» колег Д. Козака — все в зневажливих лапках; він засуджує «очевидну нездатність цієї групи робити висновки з вже доведеного негативного досвіду».

Окрім злопихань і виставлених вимог, звернення Д. Козака має серйозні наслідки з точки зору політики і процесу врегулювання. По-перше, він фактично пропонує змістити центр переговорів на Мінську контактну групу, де західним державам вкрай важко впливати на Росію через участь в ній російських ставлеників — представників ОРДЛО — та їх протистояння з Україною. По-друге, пропозиції російської сторони покликані враховувати думки представників ОРДЛО в «нормандському форматі» не тільки через Росію, а й через ОБСЄ (див. вище). І по-третє, вивівши «нормандський» процес з-під контролю керівників держав на більш низький рівень міністрів закордонних справ, Москва створить чергову перешкоду на самітах нормандської групи, змусивши В. Зеленського відчувати танталові муки — домовленості є, а скористатися ними неможливо.

Автор: Володимир Сокор

Джерело: The Jamestown Foundation