Фіналом операції ФБР "Історія примар" став арешт 10 осіб, вісім з яких були особливо цінними кадрами - шпигунами-нелегалами. FBI

Американський телеканал CBS показав документальний фільм, що розкриває деталі затримання мережі російських шпигунів у 2010 році. Цей скандал вважають одним з найгучніших у сучасній історії розвідки.

ВВС розповідає нові подробиці, які розкрили офіцери ФБР, які багато років збирали інформацію про російських розвідників.

Операція, яку ФБР назвало “Історії примар”, почалася в 2000 році. До неї залучили десятки офіцерів з кількох підрозділів.

“Це було, мабуть, найбільше розслідування контррозвідки за всю історію ФБР”, – каже заступник начальника відділу контррозвідки ФБР Алан Колер.

Фіналом операції став арешт 10 людей, вісім з яких, за даними ФБР, були особливо цінними кадрами – шпигунами-нелегалами. СРСР і Росія надсилали їх в інші країни з підробленими документами, для тривалої автономної роботи.

“Нелегали” вдають, що народилися й виросли в цій або іншій дружній країні, та намагаються отримати секретну інформацію, доступну зазвичай лише місцевій політичній або військовій еліті.

“Неймовірні агенти” і морзянка

“Вони були неймовірними агентами. Я постійно думала – чи все ми знаємо, чи не пропустили ми чогось? Може, вони знають когось, хто знає людей з доступом до секретної інформації? Ризики цієї операції були астрономічні!” – каже спецагент ФБР Марія Річчі.

Вона вела справу щодо російських шпигунів, які працювали на території штату Нью-Йорк.

Михайло Васенков
У 2020 році Служба зовнішньої розвідки Росії офіційно розсекретила Михайла Васенкова і виклала у себе на сайті його біографію. SVR

Першими в поле зору ФБР 2000 року потрапили Хуан Ласаро (за даними контррозвідки США, його справжнє ім’я Михайло Васенков) і Вікі Піларес.

Встановивши за ними стеження, спецслужба незабаром помітила, що Ласаро у вихідні періодично їздив машиною за місто та обирав один і той самий маршрут.

Він ніде не зупинявся і через деякий час повертався додому. ФБР встановило, що у ці дні Ласаро вмикав розміщений в машині короткохвильовий радіоприймач та передавав повідомлення для російської розвідки. Причому шифрування йшли старим методом – азбукою Морзе.

Більше про Ласаро (Васенкова) у фільмі не згадують. Його вважають найдосвідченішим та найціннішим із затриманих у США росіян. У 2020 році Служба зовнішньої розвідки Росії розсекретила Васенкова і визнала, що за успішне виконання завдань Москви йому надали звання Героя Радянського Союзу та нагородили орденами Леніна, Червоного Прапора і Червоної Зірки.

“Сучасні російські розвідники полюють не тільки за військовими картами або інформацією, яку технічно вважають секретною. Їх цікавить все, що може дати їхній країні конкурентну перевагу”, – каже спецагент ФБР Тайд Шелтон.

Коло розширюється

За словами офіцерів ФБР, в 2004 році вони почали стежити ще за кількома подружжями, підозрюючи їх у роботі на російську розвідку.

Особливу увагу контррозвідки привернули Синтія Мерфі та її чоловік Річард (за даними США, їхні справжні імена Лідія і Володимир Гурієви). За словами офіцерів ФБР, “солісткою” у цій парі була саме Синтія. Вона мала ступінь МВА престижного Колумбійського університету та влаштувалася на роботу у фінансовій сфері.

Синтія Мерфі та її чоловік Річард
Синтія Мерфі та її чоловік Річард (за даними США, їхні справжні імена Лідія і Володимир Гурієви). Коли їх арештували, один із сусідів сказав: “Вони не можуть бути шпигунами. Подивіться на гортензії в їхньому саду”. FBI

“Робота у сфері фінансових послуг давала Синтії можливість отримати відомості, цінні для економістів у Росії”, – наголошують агенти ФБР.

Але найбільші підозри у контррозвідки США виникли, коли жінка спробувала потоваришувати з людьми, що мали влаштуватися на службу в ЦРУ (спецслужба США, що спеціалізується на операціях за кордоном).

Чоловік Синтії Річард багато уваги приділяв вихованню двох доньок. Але час від часу встигав потайки зустрічатися з людьми з російського посольства та іншими російськими “нелегалами”.

Наприклад, за даними ФБР, на одній з таких зустрічей Річард отримав 175 тис. доларів для своїх операцій і ще 60 тис. доларів – з окремою інструкцією.

пачка грошей
У схованці в селі Вортсборо, штат Нью-Йорк, ФБР знайшло готівку, обмотану сріблястою клейкою стрічкою. FBI

Ці гроші Річард трохи пізніше надійно обмотав пакетами і скотчем та закопав у лісі недалеко від Нью-Йорка.

ФБР поставило в цьому місці камеру і два роки по тому – в 2006 році – побачило, як гроші успішно розкопала людина на ім’я Майкл Зоттолі (ФБР вважає, що його справжнє ім’я Михайло Куцик).

З 2004 року надто активно поводилось ще одне подружжя, що було “під ковпаком” ФБР. Це Дональд Хітфілд і Трейсі Фоулі (за даними ФБР, їхні справжні імена Андрій Безруков і Олена Вавілова).

Дональд отримав науковий ступінь Гарвардського університету і часто ходив на зібрання випускників цього вишу, щоб, як вважає ФБР, “отримати доступ до людей, які можуть опинитися у владі”.

Дональд Хітфілд і Трейсі Фоулі
Дональд Хітфілд і Трейсі Фоулі (за даними ФБР, їхні справжні імена Андрій Безруков і Олена Вавілова) мешкали в штаті Массачусетс. FBI

Дональд також розробив комп’ютерну програму для стратегічного прогнозування.

“Це відкрило йому доступ до багатьох людей, які мали цінну для Росії інформацію. Наприклад, до людини, яка працювала в уряді США і мала доступ до даних про ядерні технології. Ми також знали, що Хітфілд збирав інформацію про те, як можна влаштуватись на роботу в Державний департамент США”, – розповідає офіцер Шелтон.

ФБР довелося докласти чимало зусиль, щоб Дональд так і не зблизився з експертом з ядерних технологій. За словами офіцерів ФБР, іноді для цього їм доводилося влаштовувати начебто випадкові знайомства Хітфілда з іншими нібито цікавими людьми або вигадувати щось ще, щоб зірвати зустрічі.

Прорив і важливе замовчування

У фільмі розповідають, що справжній прорив у роботі ФБР відбувся після 2006 року – контррозвідники провели успішний обшук у будинку Синтії і Річарда Мерфі (Гурієвих). І знайшли блокноти з шифрами і стос старих дискет. На перший погляд, дискети були порожніми.

Але, вставивши дискету в комп’ютер і набравши 27-значний пароль, оперативники ФБР змогли розкрити систему обміну повідомленнями між “нелегалами” і Москвою.

“Це повністю змінювало всю гру. Відтоді ми могли читати кожне повідомлення Річарда і Синтії Мерфі в Центр [так на жаргоні розвідників називають штаб-квартиру СЗР в Москві – Ред.] та кожне повідомлення, яке центр надсилав Річарду та Синтії”, – розповідає спецагент ФБР Річчі.

Фото з квітами
За даними ФБР, агенти писали текстові повідомлення, закодовані у фото – наприклад, у зображення квітів. FBI

У фільмі не кажуть, як контррозвідники змогли знайти 27-значний пароль у купі паперів та речей родини Мерфі.

Автори також не розповідають, як взагалі ФБР змогла вийти на мережу російських “нелегалів”, хоча відповідь на це запитання давно відома.

Провал такої кількості шпигунів став наслідком переходу на бік США старшого офіцера Служби зовнішньої розвідки Росії Олександра Потєєва.

За даними російського слідства, Потєєва завербували американці в 1999 році. Бувши заступником начальника 4-го відділу управління “С”, Потєєв курував російських “нелегалів” по всій Північній Америці.

Вирок Московського гарнізонного військового суду свідчить, що Потєєв особисто знав кожного із розвідників, яких здав США. Рішенням суду колишнього полковника СЗР засудили до 25 років в’язниці, позбавили військового звання і нагород.

У 2016 році з’явилися повідомлення про те, що Потєєв, який мешкав на той час у США, раптово помер. Однак у 2018 році журналістам ВВС та Buzzfeed вдалося встановити, що він живий.

Пастка закривається

У 2009-му офіцери ФБР дізнались, що в США приїхали ще дві людини, які можуть бути російськими розвідниками – Михайло Семенко і Анна Чапман. Вони були представниками молодшого покоління (їм було близько 30 років) і не приховували російське походження.

На думку ФБР, Семенко і Чапман становили загрозу для безпеки США, оскільки мали нову систему зв’язку з Москвою. А отже, контррозвідники вже не могли перехоплювати їхні повідомлення.

Олександр Потєєв (третій зліва)
Олександр Потєєв (третій зліва) у складі спецзагону КДБ СРСР, липень 1979 року. WIKIMEDIA COMMONS

За словами офіцерів ФБР, нашпигований спеціальним обладнанням і додатковими програмами ноутбук Чапман міг передавати повідомлення на ноутбук куратора навіть у вимкненому стані.

ФБР зафіксувала, як Чапман просто гуляла вулицею з комп’ютером у сумці на відстані кількох десятків метрів від російського дипломата, який також гуляв з ноутбуком у кейсі.

Контррозвідники стверджують, що під час цієї прогулянки змогли зафіксувати короткий обмін повідомленнями між двома “сплячими” ноутбуками.

“Історію привидів” вирішили довести до арештів і суду у 2010-му. У фільмі це пояснюють тим, що шпигуни серйозно наблизились до державних таємниць США. Але є й інша версія – подвійний агент Потєєв відчув, що його скоро розкриють, і попросив евакуювати його з Росії.

“Останні кілька днів перед арештом [підозрюваних] були божевіллям. Всі офіцери штабу, задіяні в операції, працювали цілодобово і без вихідних. Були навіть літаки в небі, що стежили [за підозрюваними]”, – згадує заступник начальника відділу контррозвідки ФБР Алан Колер.

“Ми залучили практично всіх наших працівників для цієї операції”, – додає Ед Фолі, що відповідав за зовнішнє спостереження ФБР у штаті Нью-Йорк.

В 2009-м офицеры ФБР узнали, что в США приехали еще двое возможных российских разведчиков, Михаил Семенко и Анна Чапман
У 2009-му офіцери ФБР дізналися, що в США приїхали ще двоє потенційних російських розвідників – Михайло Семенко і Анна Чапман. FBI

Ситуація ускладнювалася тим, що для арешту чотирьох сімейних пар матеріалів вистачало. А ось на недавно прибулих Чапман і Семенко не було практично нічого, за що їх можна було б притягнути до кримінальної відповідальності.

Тоді ФБР вирішило у стислі терміни провести так звану “операцію під чужим прапором”. У фільмі не уточнюють, як саме контррозвідники змогли вийти на зв’язок з росіянами. Найімовірніше, необхідні паролі їм повідомив полковник Потєєв.

Вдаючи людей з СВР, працівники ФБР почергово зустрілися з Чапман і Семенко і дали їм завдання. Анну попросили передати комусь фальшивий паспорт, а Михайла – заховати у парку під мостом пачку грошей нібито для іншого розвідника. За словами агентів ФБР, обоє погодилися виконати поставлені їм завдання.

Наступного дня ФБР заарештувало в США 10 осіб, за якими стежили в рамках операції “Історії примар”, включно з Чапман і Семенко. США просили затримати ще двох підозрюваних у Європі, але їм вдалося сховатися.

Сусіди “нелегалів” не могли повірити, що поруч з ними жили і працювали шпигуни.

“Якби ви сказали мені, що вони марсіани, я б швидше повірив”, – недовірливо зауважив один із сусідів заарештованих.

Агенти ФБР, які брали участь в операції
Агенти ФБР, які брали участь в операції. Агенти ФБР, які брали участь в операції

“Унікальна можливість поговорити з ворогом”

Відразу після арешту між Вашингтоном і Москвою почалися переговори.

“Я зателефонував російському колезі Фрадкову [у 2010 році Михайло Фрадков очолював СЗР]. І сказав йому: “Ми взяли десять осіб, це ваші люди”. І він відповів: “Так, це наші люди”. І тут на обличчі всіх, хто був зі мною в кабінеті, відбилося таке “Вау, вони це визнають, що це шпигуни”. Так і почалися переговори”, – розповідає колишній директор ЦРУ Леон Панетта.

Незабаром вирішили обміняти десятьох затриманих у США на чотирьох утримуваних у російських в’язницях за звинуваченням у шпигунстві на західні розвідки. Серед них був і отруєний 2018 року у Британії колишній офіцер ГРУ Сергій Скрипаль.

Цікаво, що на обмін затримані в США шпигуни летіли разом з агентами ФБР, які до цього роками стежили за ними.

“Багато в чому, на мою думку, я знала цих людей краще, ніж деяких членів своєї родини!” – розповідає офіцер Річчі.

Понад десять років ФБР спостерігало за чотирма родинами
Понад десять років ФБР спостерігало за чотирма родинами у передмісті Нью-Йорка, Вашингтоні, Бостоні та Монклері. Агенти прослуховували будинки шпигунів і стежили за їхнім пересуванням.. FBI

Деякі з росіян в під час польоту були дуже похмурими, інші поставилися до всього філософськи, розповідають працівники ФБР, що супроводжували росіян.

“Коли ви розслідуєте якогось агента, ви бачите його лише через призму роботи, бачите в ньому поганого хлопця. Але коли ви зустрічаєте його особисто, все інакше”, – згадує контррозвідник Колер.

Працівники ФБР згадують, що їм було непросто бачити, як всі ці події позначилися на дітях арештованих шпигунів. Протягом 10 років контррозвідники спостерігали, як малюки, багато з яких народилися вже в США, росли у них на очах.

Незабаром після обміну три родини з чотирьох змогли возз’єднатися. Лише син Михайла Васенкова Хуан Ласаро-молодший вирішив залишитися у США. Зараз він продовжує там кар’єру піаніста.

Офіцер Шелдон розповів про розмову з Майклом Золоті (тоді він уже визнав, що є росіянином): “Ми його запитали – а як довго ти б залишився у США? І він відповів, що залишився б назавжди, що йому дуже подобалося в Штатах, у них було чудове життя. У контррозвідника рідко буває можливість напряму поговорити зі своїм опонентом. І це був сюрреалістичний досвід”.

Ольга Івшина

Джерело: ВВС