Спортивний бридж в Україні

Минулого травня у Києві відбувся міжнародний турнір, що проводила «Українська ліга спортивного бріджу». У відкритій командної першості України взяли участь 20 команд. Також були гості з закордону. Зокрема з Польщі, з міста Люблін приїхала одна з найстаріших команд, яка має вже 60 річну історію. Її очолював Анджей Перткевіч, інженер-будівельник за фахом, який вже 40 років популяризує цей вид спорту в Польщі.

У дводенному турнірі перемогу здобула команда з України! Друге та третє призові місця також дісталися українцям. «Наші команди, хоча й молоді, але гравці майстерні й завзяті – зібрали увесь комплект нагород», – підкреслив Головний суддя турніру Дмитро Мананкін.

За результатами цього турніру планується провести відбір на змагання, яке проводить Європейська ліга бріджу (EBL) «Кубок малих федерацій», який заплановано на літо 2019.

Високий клас майстерності, як і очікувалося, показала польська команда бриджистів. Це не стало якоюсь несподіванкою, оскільки ця гра надзвичайно популярна у Польщі та була офіційно визнана у країні ще у 1956 році.  В усіх світових чемпіонатах з бриджу, де беруть участь поляки, саме вони найчастіше виборюють призові місця. У польських турнірах місцевого рівня, як правило, беруть участь до 200 гравців, а на всепольських змаганнях — вже до 10 тисяч. Найпопулярнішими містами, де проводяться турніри, є Краків, Вроцлав, Люблін та Варшава.

Нарешті, довгоочікувана для українських прихильників бриджу подія сталася й у нас.

Цікаво, що вікового «цензу», як такого, у спортивному бриджі взагалі не існує. Найстарші гравці – це 65+. Наймолодші – …. Проте необов’язково вони грають проти своїх ровесників. Нерідко у турнірах «міряються силою» підлітки та досвідчені «зубри» поважного віку, хоча турніри намагаються, все ж таки, проводити за віком. Причому високий результат не обов’язково дорівнює досвіду.

У бриджі вирішальну роль відіграє логіка прийняття рішень.

Історичні корені гри бридж сягають аж у 16 століття. Впродовж віків ця гра зазнала суттєвих змін. Відомо багато назв та різновидів цієї гри у різних країнах Старого та Нового світу. Сучасні правила спортивного бриджу розроблені на початку 20 століття.

Серед любителів бриджу можна назвати таких історичних постатей, як Вінстон Черчіль, Дуайт Ейзенхауер, Маргарет Тетчер, Ден Сяопін та інші. До речі, в останні роки життя Ден Сяопін після офіційної відставки зберіг за собою лише одну посаду, а саме — почесного голови Всекитайської асоціації бриджу. Серед сучасних фанатів гри — Біл Гейтс, Стів Возняк та Воррен Баффет.

У радянські часи бридж не користувався у масах широкою популярністю. Не в останню чергу через різко негативне ставлення з боку державних чиновників від спорту. Рішенням Держкомспорту від 1972 року гра у бридж (поряд з карате, йогою та жіночим футболом), була віднесена до видів спорту,  що є відверто ворожими радянському способу життя. Більше того, Кримінальний кодекс тих часів містив статтю щодо заходів боротьби з азартними іграми, до яких правоохоронці відносили й бридж, мотивуючи це тим, що всі картярські ігри мають бути визнані азартними. Так вважали в СРСР.

Перша офіційна київська секція з бриджу з’явилася у 1968 році на Київському авіаційному заводі (сучасна назва: ДП «Антонов»). Подейкують, що це сталося за особистого сприяння головного конструктора країни — Олега Костянтиновича Антонова (1906-1984).

Сьогодні бридж — це єдина карткова гра, визнана Міжнародним олімпійським комітетом  як окремий вид спорту. Цьому неабияк сприяла географія поширення гри у світі, давні історичні корені (особливо серед країн Заходу), а також сукупність тактик, навичок, логічного мислення, тощо, необхідних гравцю для здобуття високих показників у грі. За відносно нескладними правилами гри, які будь-яка людина може освоїти буквально за годину, криється неймовірна кількість різноманітних комбінацій, що робить цю гру надзвичайно цікавою і, водночас, складною. Це, у свою чергу, потребує від гравців надзвичайної зосередженості, високого рівня інтелекту та логічного осмислення кожного кроку,  чіткої аргументації у ході прийняття остаточного рішення. Саме з огляду на ці та інші властивості, притаманні лише інтелектуальним іграм (а не азартним, де вирішальну роль відіграє просте везіння), бридж за складністю на думку багатьох перевершує шахи.

Серед найсильніших гравців світу — представники США, Польщі, Франції та Нідердандів. Проте сучасна географія сильних гравців, звичайно, не обмежується Європою та США. Так один з найвідоміших азійських бриджистів, пакистанський мільйонер Зія Махмуд, якось провів опитування серед 50 найсильніших гравців світу, намагаючись визначити, саме якого типу люди досягають найвищих висот у цій грі. Зрештою, незадоволений результатами свого опитування, він склав власну формулу успіху у грі в бридж: логічний та ясний розум, відчуття столу, позитивне ставлення до життя. Краще за це не скажеш.

Отож, сподіваємось, що і в нашій країні, завдяки наполегливим зусиллям завзятих лідерів, цей спорт зможе представляти нашу державу на міжнародних турнірах. Та демонструвати високий інтелект і командну гру. Ми, українці, це можемо і вміємо.

І не лише в бриджі.

А перемоги в бридж сприяють новим перемогам у житті. Бо бридж —  не просто гра, а пристрасть, світогляд та спосіб життя