CORBIS VIA GETTY IMAGES

Через 200 років від дня смерті Наполеона Бонапарта французи продовжують сперечатися про те, хто він — національний герой чи тиран, з ім’ям якого пов’язані найтемніші сторінки історії країни.

По всій Європі лунають заклики переглянути спадок багатьох історичних постатей, яких до цього часу вважали великими, — тому питання про те, як відзначати цю дату, є особливо складним.

Наполеон з’явився в історії Франції у важкий період — класові війни та відкриті громадянські протистояння супроводжувалися жахливою інфляцією та корупцією. Люди мріяли про «режим, за якого їдять».

За його правління — а він захопив владу в 1799 році — інфляція знизилася з 10000% до 6%. Скасували чимало привілеїв дворянства, обмежили владу духівництва. Досягненнями того часу вважали рівність (щоправда, лише чоловіків) перед законом, релігійну толерантність та скасування феодалізму. Була створена система префектур, яка досі існує у Франції. Країна звитяжно пережила кілька воєн.

Водночас частина істориків вказують на те, що створені за Наполеона громадянські інститути насправді були справою рук інших людей, а сам Бонапарт зробив одну з найбільших військових помилок в історії й на десятиліття підірвав позиції Франції у Європі.

Наполеон, вважають його критики, був сексистом, мілітаристом та прихильником рабства — того, чому немає місця в сучасному західному суспільстві.

Бонапарт на перевалі Сен-Бернар, картина Жака Луї Давида
Наполеон залишається одним з найвідоміших державних діячів Франції. CORBIS VIA GETTY IMAGE

«Не існує іншого безсмертя, окрім пам’яті, яку ти залишив у свідомості інших людей», — писав сам Наполеон.

Якою запам’ятали людину, що недовгий час встановлювала порядки в Європі?

Політичне питання

Вивчення діяльності Наполеона у французьких школах зазвичай вкладається у кілька уроків. При цьому, за даними соцопитування, Бонапарта назвали найважливішим діячем в історії Франції, випередивши Шарля де Голля і Людовика XIV.

«Частина французів захоплюється військовим генієм Бонапарта, його завоюваннями та нововведеннями. Інші ж звертають увагу на жорстке придушення прибічників французької революції, — зазначає в інтерв’ю ВВС професор історії Пітер Гікс з Фонду Наполеона в Парижі. — При цьому важливо розуміти, що публічне обговорення Наполеона у Франції часто має політичне забарвлення».

Зараз особливо гаряче обговорюють те, що 1802 року Наполеон відновив рабство на території французьких колоній (його скасували лише кількома роками раніше під час революції).

Дискусію відновив рух Black Lives Matter (BLM, «Життя темношкірих важливі»), що спровокував масові протести та заклики переглянути історичну спадщину в США, Британії та деяких країнах Євросоюзу.

На хвилі руху BLM мер міста Руана Ніколя Маєр-Россіньоль запропонував демонтувати статую Наполеона та замінити її на пам’ятник Жизель Халімі — сучасній юристці, письменниці та феміністці.

 

Демонтована статуя Наполеона в Парижі
У 1871 році революційний уряд демонтував пам’ятник Наполеону в Парижі. Паризька комуна назвала статую Бонапарта «монументом варварству, символом грубої сили та хибної слави». CORBIS VIA GETTY IMAGES

При цьому у Франції практично немає жодної вулиці, бульвару чи площі, названих на честь Наполеона. У Парижі, наприклад, є лише дві статуї Бонапарта та одна вузенька вулиця, що має його ім’я.

«Серед лівих політиків переважає думка про Бонапарта як про темну силу — тирана, котрий вбив мільйони людей під час своїх завойовницьких кампаній та втратив усі свої надбання через невміння домовлятися і небажання шукати компроміс. Ліві люблять казати, що такі риси притаманні й деяким сучасним правим політикам», — пояснює професор Гікс.

Для прибічників правих політичних партій та рухів Наполеон уособлює славу французької зброї. Саме з ім’ям Бонапарта пов’язані перемога у битві під Аустерліцем та участь у масштабних завойовницьких кампаніях.

Прихід до влади Наполеона також приніс Франції довгоочікувану фінансову стабільність, відзначають історики. Бонапарт провів фіскальну реформу, яка допомогла подолати величезну інфляцію. Створення Банку Франції та зміцнення нової валюти — франка — також підтримали економіку.

Протестувальники на площі Республіки
Для руху за права темношкірих Наполеон насамперед асоціюється з відновленням рабства. AFP VIA GETTY IMAGES

Важливим було і створення Цивільного кодексу — правової системи, що замінила какофонію феодальних законів, які раніше існували у Франції.

Чимало з нововведень Наполеона були взяті за основу під час створення сучасних органів управління в країнах, завойованих Бонапартом, — наприклад, в Італії, Німеччині та Польщі.

«Це був якісний стрибок, який неможливо було зробити під час хаосу революції, — вважає Давид Шантеран, автор кількох книг про Бонапарта та редактор журналу «Наполеон I». — Наполеон був рятівником Франції. Якби його не було, республіка не вижила б».

З таким трактуванням погоджуються не всі. Міністр з питань рівності Елізабет Морено цього року назвала Бонапарта «одним з найбільших жінконенависників в історії».

Наполеон дійсно вважав жінок власністю чоловіків, був невисокої думки про жіночі здібності та часто відкрито висловлювався щодо них зневажливо. Історики відзначають: хоч в цілому погляди Бонапарта відповідали настроям часу, ухвалений при ньому Цивільний кодекс закріпив безправне становище жінки, остаточно скасувавши прогрес революції.

Картина "Битва під Аустерліцем 2 грудня 1805 року. Франсуа Жерар
У шанувальників Наполеон асоціюється з великими перемогами Франції, наприклад під Аустерліцем. HERITAGE IMAGES/GETTY IMAGES

Франсуаза Верже, активістка та колишня очільниця Національного комітету Франції з історії рабства, описала імператора як «расиста, сексиста, мілітариста та колонізатора».

«Коли я засуджую відновлення рабства Наполеоном, мені кажуть, що «у ті часи всі були «за», треба просто розуміти контекст». Тобто іншими словами життя темношкірих дійсно нічого не вартує, якщо боротьба проти рабства досі актуальна», — пояснила свою позицію Верже.

«Дивитися без шор»

Впродовж десятиліть у Франції ювілейні дати, пов’язані з ім’ям Наполеона, на державному рівні не святкували.

15 років тому президент Франції Жак Ширак і прем’єр-міністр країни Домінік де Вільпен бойкотували церемонію, присвячену 200-річчю битви під Аустерліцем — найбільшої воєнної перемоги Наполеона.

Еммануель Макрон і Дональд Трамп з подружжям в крипті, де похований Наполеон
Тіло Наполеона спочиває у Будинку інвалідів в центрі Парижа. У 2017 році Еммануель Макрон водив туди Дональда Трампа. AFP VIA GETTY IMAGES

Дехто закликає ігнорувати й річницю його смерті. «Франція — єдина у світі країна, що відновила рабство. Я не розумію, чому ми влаштовуємо урочистості, ніби нічого не було. Вивчати діяльність Наполеона — це нормально, але вшановувати його пам’ять — означає пробачити його злочини», — вважає французький академік Луї Жорж Тін, відомий в країні борець за права темношкірих.

«Наполеон — складна і дуже цікава історична постать, безумовно, світового масштабу, — вважає професор Гікс. — Несправедливо і неможливо звести всю його діяльність до чогось одного, наприклад лише до відновлення рабства або лише до воєнних перемог. Його спадок — багатогранний, як багатогранний і світ навколо нас».

У схожому ключі висловився і прессекретар уряду Франції Габріель Атталь, коментуючи новину про те, що президент Еммануель Макрон братиме участь у пам’ятних заходах на честь 200-річчя від дня смерті Бонапарта.

«Наполеон — найважливіша фігура в нашій історії, на яку необхідно дивитися з різних кутів і без шор», — зазначив прессекретар.

Наполеон помер 5 травня 1821 року у вигнанні на острові Святої Єлени, головною пам’яткою якого і сьогодні є будинок імператора.

Його тіло лежить у гігантському саркофазі під куполом Будинку інвалідів у Парижі. До 200-річчя від дня смерті Бонапарта саркофаг відреставрували, оновили позолоту.

До пандемії щороку подивитися на місце поховання Наполеона приходили більше мільйона людей.

Ольга Івшина

Джерело: ВВС