Як і передбачала більшість експертів, 2021 рік відкрив нову сторінку проблем та кризових ситуацій у світі, які стають ще гострішими, ніж у році попередньому. Мається на увазі заворушення в США, викликані зміною влади в країні після президентських виборів в листопаді минулого року. А вже у січні поточного року, напередодні інавгурації новообраного президента США Дж. Байдена, такі заворушення переросли у відверті безлади та насильство. Найбільш резонансне — захоплення прихильниками Д. Трампа будівлі американського Конгресу, де у цей час парламентарі розглядали питання остаточного затвердження Дж. Байдена на президентській посаді.

По суті, це сталося вперше за більш, ніж 200 років. Під час цих сутичок у Капітолії загинули кілька осіб, що також стало для США безпрецедентною подією. І хоча американські правоохоронні органи локалізували безлад, а Конгрес продовжив свою роботу і затвердив Дж. Байдена на посаді президента, це все стало знаковим для США та, загалом, всього світу і матиме довготривалі геополітичні наслідки. Попередній аналіз цієї ситуації дозволяє зробити наступні висновки:

по-перше, зміна влади в США більш глибока за своїм характером, ніж її перехід від Д. Трампа до Дж. Байдена, або від Республіканської до Демократичної партії. Як вказувалося у моїй статті «Кінець «епохи популізму». Вибори в США, світ та Україна», це насправді означає, що популісти фактично втратили свої позиції в Америці, а разом з цим і у світі, і їм на зміну приходять прагматики і реалісти. При цьому, як і інші глобальні зміни у світі, згаданий процес супроводжує жорстка боротьба між прихильниками різних ідеологій та різними політико-економічними угрупованнями;

по-друге, ситуація у Сполучених Штатах Америки підтвердила факт розколу в американському суспільстві, який загострився внаслідок низки внутрішніх та зовнішніх чинників. Насамперед через популістську політику Д. Трампа.

Слід також відзначити зовнішній вплив на суспільні настрої в США, зокрема, з боку Росії в рамках проведеної нею масштабної інформаційної кампанії із залученням електронних ЗМІ, соціальних мереж та інших подібних засобів.

Про протиріччя в американській спільноті свідчить неоднакове ставлення громадян до факту захоплення прихильниками Д. Трампа будівлі Конгресу США. Так, переважна більшість американських політиків, у тому числі екс-президенти США Б. Обама, Б. Клінтон, Дж. Буш та Дж. Картер, засудили такі дії, назвавши їх як «найбільше безчестя та ганьба» для країни. В той же час, за даними соціологічних опитувань, 45 % прихильників Республіканської партії підтримали штурм Капітолію, як демонстрацію незгоди з перемогою Дж. Байдена на виборах. Втім, багато з тих, хто підтримували Д. Трампа, навіть вищі посадові особи з його адміністрації (зокрема, віце-президент М. Пенс), так не вважають;

по-третє, супротивники Сполучених Штатів Америки, які прагнуть підривати їх потугу та вплив у світі, поспішать скористатися такою ситуацією. Прикладом такого є дії тієї ж Росії, яка традиційно використовує проблеми американців на свою користь. Так, з початком згаданих заворушень Росія активізувала інформаційні і спеціальні підривні заходи з метою спровокувати подальше ускладнення ситуації у США, а також продемонструвати «переваги стабільності» в РФ під керівництвом В. Путіна. Головним змістом таких заходів стали твердження російських політиків, експертів та журналістів про «початок громадянської війни в США», «наближення розпаду Сполучених Штатів Америки», а також «провал західної демократії». Водночас діям Д. Трампа росіяни надавали інформаційну підтримку.

І навіть більше, є низка свідчень про безпосередню причетність Росії до безладів в США. Зокрема, за даними американських спецслужб, напередодні чергової хвилі виступів прихильників Д. Трампа в січні ц. р., російські хакери масово атакували комп’ютерні мережі урядових установ США. Водночас так звані інтернет-троллі, що пов’язані з Росією, в американських соціальних мережах активно закликали виходити на акції протесту на боці Д. Трампа. І ще — у ЗМІ потрапили кадри з участю російськомовних осіб у штурмі Капітолію;

по-четверте, ці безлади вже зашкодили авторитетові США. Так, за оцінками експертів, вони перестають бути світовим взірцем для інших країн, в тому числі для своїх союзників та партнерів, а також втрачають імідж головного оплоту та провідника демократичних і ліберальних цінностей. А для низки держав це стає додатковим аргументом щодо обрання ними власного шляху розвитку.

За словами спікера Палати представників Конгресу США Н. Пелосі, організовані Д. Трампом безлади «…стали найбільшим подарунком Путіну. Трамп є інструментом Путіна, який намагається применшити роль та репутацію демократії в світі»;

по-п’яте, затвердження Дж. Байдена при владі не означатиме, що внутрішнє протистояння в країні припиниться. Новий президент США та його адміністрація неминуче зіткнуться з активною протидією з боку Д. Трампа як в американському Конгресі, так і у суспільстві. Тим паче, що його прихильники вже набули досить стійкої, так би мовити, структуризації як в рамках Республіканської партії США, так і організаційних структур створеного Д. Трампом «Маршу за порятунок Америки», а також мають відчутну фінансову підтримку афілійованих з ним бізнесових структур. Спираючись на це, Д. Трамп намагатиметься домогтися реваншу на наступних президентських виборах у 2024 році.

Ясна річ, на такий розвиток подій жорстко реагуватиме Дж. Байден, що, своєю чергою, і надалі розхитуватиме політичну ситуацію в США. По суті, саме це і малося на увазі при штурмі Капітолію, який став відвертим викликом Дж. Байдену і одночасно перевіркою його спроможності стримувати такі удари;

по-шосте, загалом такі обставини переключатимуть увагу нового керівництва США від питань зовнішньої політики на внутрішнє протистояння з опозицією, що ускладнюватиме діяльність Дж. Байдена стосовно реалізації передвиборчої програми у зовнішній сфері, в тому числі щодо підтримки союзників та партнерів США.

 

Для України загострення внутрішніх проблем у США матиме негативні наслідки. Так, з одного боку слід очікувати, що Дж. Байден намагатиметься посилювати тиск на Росію та розширювати допомогу Україні. А з боку іншого — такі кроки нового президента США можуть викликати відкритий або прихований опір представників Республіканської партії в американському Конгресі.

Крім того, Росія і надалі намагатиметься провокувати протистояння в США, щоб використовувати його у своїй інформаційній політиці. Зокрема, нові приклади можливих майбутніх безладів в США та порушень демократичних норм Москва подаватиме як доказ «помилковості західного вибору України» та свідчення необхідності її повернення до сфери впливу «стабільної Росії».

Втім, це не матиме вирішального значення. Головним для України було і залишається дотримання твердого курсу із забезпечення власних національних інтересів, в тому числі у рамках проведення продуманої та виваженої політики у відносинах зі США.

Віктор Гвоздь, доктор військових наук

Джерело: Борисфен Інтел