У лютому цього року в польському суспільно-політичному тижневику «Myśl Polska» з’явилася стаття експерта з питань енергетики Анджея Щесняка «Російський газ рятує Європу», в якій йдеться про нібито бажання Сполучених Штатів Америки нав’язати «власні правила гри» і самими вирішувати, «коли Росії закрутити кран». В зазначеній публікації експерт оцінив спробу західних споживачів відмовитися від поставок природного газу з території Російської Федерації і зробив висновок, що через таку морозну погоду, яка мала місце у січні-місяці, «Європа добре знає, чому не може піддатися газовому шантажу з-за океану». Знайома картина, чи не так?

Звісно, з тих пір російські ЗМІ почали активно розкручувати дану публікацію. А Щесняка, який зазвичай представляє російську точку зору, називати «незалежним» експертом.

Однак, поглянувши на його попередні матеріали, можна чітко простежити ланцюжок публікацій, в яких Щесняк просуває ідеї про важливість російських енергетичних проєктів на кшталт газопроводу «Північний потік-2» як гарантію енергетичної безпеки Європи, а також кремлівські наративи про безальтернативність РФ як енергетичної житниці.

Варто зазначити, що російські пропагандистські служби і ЗМІ, пов’язані з Кремлем, останнім часом надзвичайно активно займаються темою диверсифікації джерел газу у Центральній та Східній Європі. Вони стверджують, що імпорт скрапленого газу зі США призведе до значного збільшення поставок цієї сировини для споживачів, а будівництво трубопроводу «Baltic Pipe», який з’єднає Польщу з норвезькими родовищами, є нездійсненною мрією.

У грудні 2018 року в польській версії російськомовного інтернет-сайту «Sputnik» було опубліковане інтерв’ю, в якому Щесняк стверджував, що диверсифікація — погана ідея, оскільки російський газ є найдешевшим, а Росія забезпечує найнадійніші поставки.

«Отож, якщо в цій частині Європи маємо домінування російського газу, який є найдешевшим, найнадійнішим і досяжним, наприклад, в ситуації зимових криз, то рішення про відмову від російського газу, приховане під гаслом диверсифікації, означає приреченість на менш надійні та набагато дорожчі джерела, такі як Катар і Сполучені Штати», — заявив польський експерт.

Щесняку також дозволено приводити російські аргументи в польських ЗМІ, таких як «Super Express», де він заявив, що ціна американського скрапленого газу буде настільки високою, що його буде невигідно імпортувати замість російського. А на сайті польської щоденної газети «Rzeczpospolita» експерт заявляв, що подальші інвестиції, спрямовані на зменшення залежності Польщі від російського газу, такі як газовий термінал у Свиноусті, не потрібні. І, що головне, на проросійський характер цих висловлювань звернув увагу сервіс «Energetyka24».

Втім, Щесняк, як можна побачити, продовжує поширювати російські пропагандистські тези. Так, у вищезгаданій статті «Російський газ рятує Європу» насиченість ними зашалює. Чого лише вартий перший абзац, в якому автор зазначає, що президент США Рональд Рейган «пробував унеможливити через санкції сполучення Старого Континенту трубопроводами з Росією». Без жодного натяку на те, що саме 40-й американський керманич, стоячи у 1987 році біля Берлінського муру, закликав радянського генсека Михайла Горбачова знести споруду, яка кілька десятиліть роз’єднувала Європу.

Цікаво, що публікація з’явилася майже одночасно із закликами України та Польщі до президента США Джозефа Байдена про недопущення завершення будівництва «Північного потоку-2». А також запровадженням Вашингтоном санкційних заходів проти російського трубоукладача «Фортуна», долученого до процесу добудови російського газопроводу, та власника судна — російської компанії «КВТ-РУС».

Більше того, у Державному департаменті США вже підтвердили інформацію про те, що адміністрація Байдена має намір докласти усіх зусиль, щоб заблокувати будівництво «Північного потоку-2». Таким чином, в діях Вашингтону прослідковується тенденційність щодо недопущення добудови російської газової магістралі.

У Москві ці наміри добре розуміють. Тому роль таких експертів як Анджей Щесняк, які відіграють роль ретранслятора риторики про безальтернативність Росії як головного постачальника блакитного палива (цільовою аудиторією, в даному випадку, виступають мешканці ЄС — одні з найбільших споживачів природнього газу у світі), збільшується в рази.

Для РФ важливо націлюватися на ті держави, які все більше віддаляються від Кремля. І Польща є однією з таких, особливо в останні роки, коли стало відомо, що Варшава, яка довгий час залежала від російських енергоресурсів, не планує продовжувати довгострокову угоду про імпорт російського газу, термін якої спливає у 2022 році.

Таким чином Польща, в найближчому майбутньому, може повністю відмовитися від закупівлі газу в Росії. І це завдяки як побудові трубопроводу «Baltic Pipe», так і розширенню потужностей прийому та регазифікації скрапленого природного газу, проти чого, якраз таки, виступає Щесняк.

Втім, російська пропаганда та різного роду «друзі Путіна», на кшталт Щесняка, активізуються і в інших країнах. Особливо це помітно перед виборами або голосуваннями. Так, вже було виявлено багато доказів того, що росіяни вплинули на результати президентських виборів у США (2016 та 2020 рр.) і референдум щодо членства Великої Британії в ЄС.

У той же час Москва не тільки підтримє політичні групи, які вона вважає сприятливими для своїх інтересів. Російська пропаганда також грає певну роль в поляризації співтовариств та виникненні хаосу, в тому числі інформаційного.

Україна, як і Польща, належить до держав з підвищеним геополітичним інтересом з боку Кремля, унезалежнення якої від усього російського, включаючи нафтогазову сферу, сприймається вкрай вороже в Москві. Приміром, підписання у 2019 році Україною, Польщею та США меморандуму про тристоронню співпрацю в сфері енергетики, метою якого є налагодження поставок зрідженого газу до України через Польщу.

Реакція російських ЗМІ не забарилася. Так, в російській газеті «Коммерсантъ» було написано, що для того, щоб Україна отримувала газ з території Польщі, Києву потрібно побудувати новий газопровід до українсько-польського кордону, а самій Варшаві для закриття своїх потреб знадобиться газ з Росії. Іще один наочний приклад наративу про безальтернативність російських енергоджерел.

Для реагування на подібні публікації потрібно скоординувати зусилля усіх державних органів, парламенту та громадянського суспільства, а також ресурсів міжнародних партнерів. Ухвалення рішення РНБО України про створення Центру протидії дезінформації може бути вагомим кроком на шляху протидії інформаційній агресії, тим паче коли кремлівські наративи все частіше звучать саме із Заходу, де «друзі Путіна» досить активно поширюють тези російської пропаганди, що ставлять собі за мету, ціною західної свободи та демократії, просувати геополітичні інтереси Росії.

Обнадійливим є факт, що на Заході все більше усвідомлюють загрозливий характер кремлівських авантюр. І останні події, пов’язані з опублікуванням Офісом директора національної розвідки США звіту про втручання РФ в американські вибори, а також попередженням про наслідки таких дій для Москви, — є яскравими прикладами цього. А отже, світ може стати свідком початку доби, де путінській Росії уготована дуже незавидна роль.

Станіслав Желіховський, кандидат політичних наук, провідний фахівець Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка при МЗС

попередня статтяПолитический БДСМ. В Вашингтоне отказались от дискуссии с Путиным. Эксклюзив
наступна статтяЧи збереже долар США свої позиції як глобальна резервна валюта