Начальник штабу ВПС США розкрив плани відповіді на ядерну атаку Росії

108
0
Фото: Інститут аерокосмічних досліджень Мітчелла

Червоні вогні починають мигати у швидкій послідовності, космічні інфрачервоні датчики виявляють теплову сигнатуру, хтось дзвонить президенту… і в лічені секунди США починають негайну, масовану контратаку. Винищувачі F-35, бомбардувальники B-2, атомні підводні човни, ракетні крейсери, системи ПРО шахтного базування та супутники — миттєво залучаються до справи. Чому?

Ворог розпочав ядерну атаку на територію США, міжконтинентальна балістична ракета, наповнена руйнівною силою… наближається до Північної Америки.

Що ж робитимуть США? Чи існує перелік кроків, протоколів і планів швидкої контратаки, які негайно застосовуються? За словами начальника штабу ВПС США генерала Девіда Голдфейна, відповідь — «так».

Виступаючі нещодавно в Інституті аерокосмічних досліджень Мітчелла із доповіддю на тему ядерного стримування, Д. Голдфейн розповів про свої дії, якщо Росія здійснить ядерну атаку на США. Він навів перелік швидких, послідовних кроків.

Крок 1 — телефонний дзвінок із НАТО

— «Якщо війна з ядерною державою станеться — а я сьогодні буду як приклад в першу чергу використовувати Росію, як найнебезпечнішу ядерну загрозу, з якою ми стикаємося, — я очікую, що на червоному телефоні в моєму офісі загоряться три лампочки. Перший дзвінок буде від Верховного головнокомандувача Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі — генерала Тода Волтерса, який повідомить мені, що потрібно силам НАТО, щоб зупинити ворога і запобігти його намірам. В силу швидкості, з якою розгортається і діє повітряно-космічна складова, він очікує, що ми (ВПС США) першими прибудемо на підтримку його сил стримування. Тому що НАТО — це перш за все ядерний альянс», — генерал Д. Голдфейн.

Д. Голдфейн розвинув цю думку і уточнив, сили США і НАТО негайно розпочнуть масовану контратаку, включаючи, як він сказав, «винищувачі, бомбардувальники, літаки-заправники, космічні сили, системи командування, управління та розвідки, кібер війська, сили спеціальних операцій і команди аеромедичної евакуації, навчені і готові до широкомасштабних бойових дій».

Така комплексна відповідь викликає цікаве і актуальне питання для аналізу… Як буде розвиватися подібна операція? Найважливішим, звичайно, є час, тому що мільйони життів висять на волоску. У міжконтинентальної балістичної ракети (МБР) супротивника, після старту і фази розгону, займе близько 20 хвилин, щоб подолати космічний простір під час маршової ділянки польоту — не так багато часу. Проте, враховуючи рівень підготовки, розміщення зброї на передових позиціях і радіус дії американських сил і засобів, є час, щоб знищити МБР противника і, ймовірно,… і самих нападників. Так як конкретика стосовно того, які саме сили і засоби можуть бути частиною такого плану, безумовно, не може бути доступною з міркувань безпеки… ось кілька думок для розгляду.

Якщо атака відбудеться через кілька років, заздалегідь розміщені на передових позиціях ядерно-озброєні F-35A (на той час літаки F-35 вже матимуть у своєму розпорядженні ядерну зброю) увійдуть у повітряний простір супротивника, щоб негайно атакувати повітряні засоби ворога, та, можливо, ще більш важливим буде знищити стартові площадки ворожих МБР. Якщо F-35 будуть близько до атакуючої країни і поінформовані про потенційний запуск завдяки зібраної Сполученими Штатами розвідувальній інформації, в них навіть може бути час для атаки на МБР під час її старту і фази розгону ракетною чи кулеметною зброєю або, навіть, лазерами.

Представники Пентагону кажуть, що ця тактика зараз у процесі розробки. F-22, на який часто посилаються як на платформу із концепцією «перший вдарив, перший вбив», використав би надзвукову швидкість, щоб негайно атакувати ворожі цілі. F-22, скоріше за всього, був би піднятий для швидкого перехоплення будь-якого потенційного ворожого літака, враховуючи, що він вважається найкращою повітряною бойовою платформою в світі. Сенсори, ракети «повітря-повітря» і, навіть, висока ефективність у ближньому повітряному бою допоможуть забезпечити перевагу в повітрі під час будь-якої можливої контратаки. Крім того, швидкість і технологія Stealth дозволяють літаку вражати ворожі цілі швидше, ніж за інших варіантах атаки.

Бомбардувальники, такі як B-2, імовірніше, використовували б малу помітність і висоту, щоб подолати протиповітряну оборону противника, уникаючи ворожих радарів. До того ж, як і F-35, бомбардувальники B-2, звичайно, мають ядерну зброю, таку як B61-12. Враховуючи швидкість і потенційний радіус дії цих повітряних засобів, цілком можливо, що винищувачі і бомбардувальники могли б знищити протиповітряну оборону противника, стартові площадки запуску ядерних ракет, або навіть, за дорученням Президента, винищити цілі міста. Ці повітряні платформи, потенційно, могли б атакувати ворожі цілі до того як американські МБР досягли б своїх цілей. З огляду на це, не випадково Д. Голдфейн згадав НАТО, оскільки США та їхні союзники наразі мають засоби протиракетної оборони в таких місцях, як Румунія, Польща та в інших стратегічно розташованих районах. Літаки F-35 також заздалегідь розміщені у стратегічно важливих районах по всій Європі, щоб за необхідності забезпечити швидке розгортання.

Тимчасом як деякі європейські оборонні засоби, такі як наземні системи ПРО Aegis із ракетами SM-3, є в першу чергу засобом ураження в межах атмосфери Землі балістичних ракети великої дальності (запущених з країн-ізгоїв, таких як Іран), США і НАТО дедалі сильніше зміцнюють розміщену в Європі протиракетну оборону. В оприлюдненій 19 червня ц. р. доповіді Дослідницької служби Конгресу США під назвою «Корабельна програма ПРО Aegis: історія та питання для Конгресу» говориться про те, що нова протиракета SM-2 Block IIA дозволяє краще пристосування системи ПРО Aegis для перехоплення МБР на різних ділянках траєкторії — в фінальній фазі, наприкінці космічного польоту або під час маршової ділянки польоту. Крім того, для дій у відповідь морські райони патрулювання есмінців і крейсерів мають розташовуватися ближче до ворожої території або місць запуску ворожих ракет.

У доповіді Конгресу також наводиться приклад того, як новітні технології, наприклад лазери, покращуватимуть протиракетну оборону. Необхідно враховувати «…потенціал корабельних лазерів, електромагнітних рейкових гармат і гіперзвукових снарядів, що сприятиме у найближчі роки ефективності перехоплення МБР на фінальних ділянках польоту корабельними системами ПРО, а також вплив, який вони матимуть в кінцевому підсумку на необхідну кількість корабельних протиракет», — йдеться у доповіді.

Згадування начальником штабу ВПС США літаків-заправників здається також дуже важливим. Винищувачі і бомбардувальники, ймовірно, потребуватимуть довготривалого баражування в районі цілей, тому їх потрібно дозаправляти. Д. Голдфейн також згадав Сили спеціальних операцій (ССО), що наштовхує на думку про деякі можливості. Перш за все, ССО зазвичай діють у межах кордонів країн, які вважаються особливо небезпечними; у багатьох випадках ця присутність спеціально призначена для розгортання висококваліфікованих мобільних наземних підрозділів для атаки на ворожі пункти запуску або управління. Деталі такого роду місій, звичайно (і це зрозуміло), не мають бути публічними, але Пентагон неодноразово повідомляв про передові підрозділи ССО, що виконують місії у районах підвищеної небезпеки.

Наголос Д. Голдфейна на Росії, здається, ґрунтується на ряді факторів, серед яких не останніми є прихильність цієї країни до політики «ескалації для деескалації» (передбачає зниження порогу застосування ядерної зброї) і розвиток в РФ ядерної зброї малої потужності. Дивлячись більше ніж на десятиріччя вперед, доповідь Університету ВПС США під назвою «Міжконтинентальні балістичні ракети та їхня роль у майбутніх ядерних силах» узгоджується з думками Д. Голдфейна. «До 2030 року жодна інша нація (окрім Росії), скоріше за всього, не матиме достатніх сил за кількістю та точністю ядерної зброї, щоб нести загрозу американським МБР шахтного базування, хоча Китай має необхідні ресурси та технології, щоб становити таку загрозу у 2035 році (у випадку, якщо китайські лідери вирішать розширити свій арсенал)», — зазначається у доповіді (д-р Денніс Еванс, д-р Джонатан Швальбе).

Після свого першого коментаря Д. Голдфейн описав «Крок 2» — телефонний дзвінок із NORAD.

— «Як тільки я завершу розмову з ним (командувачем НАТО), будуть горіти ще дві лампочки. І я розмовлятиму з командувачем NORTHCOM NORAD (Північне командування ЗС США та Командування повітряно-космічної оборони Північної Америки) генералом Терренсом О’Шонессі, який доповість, що йому потрібно для ефективного захисту його зони відповідальності»… — Д. Голдфейн (відповідно до стенограми виступу Д. Голдфейна в Інституті Мітчелла).

Захист території країни, зрозуміло, включатиме застосування ракет-перехоплювачів системи ПРО шахтного базування (GBI). Ці протиракети запускатимуться в космос, щоб виявити і перехопити атакуючі МБР. Пентагон доволі оперативно поліпшує ефективність протиракет GBI, удосконалюючи нові технології командування та управління, прилади виявлення та цілевказівки. Серед іншого, така робота в першу чергу передбачає збільшення технічної здатності розрізняти реальні боєголовки від помилкових цілей («приманок»), комічного сміття і т. п. МБР не тільки руйнуються в польоті, коли відокремлюються ступені ракет та їх боєголовки, але вони також, за проектом, супроводжуються помилковими цілями, щоб заплутати датчики наземних перехоплювачів і покращити можливості подолання ракетою системи ПРО. В останні роки Агентство протиракетної оборони США успішно знищило МБР за допомогою протиракети GBI, і велика робота проводиться, щоб не тільки покращити сенсори, але й об’єднати кілька перехоплювачів на одній протиракеті.

У березні цього року під час випробувань два створених компанією Raytheon заатмосферних перехоплювачі кінетичної дії (Exoatmospheric Kill Vehicle, EKV) одночасно знищили ракету-мішень. «Один EKV перехопив ціль, а інший зібрав тестові показники під час так званого «подвійного ракетного залпу» — йдеться в заяві Raytheon. До того, що можна назвати значним кроком вперед, коли йдеться про вищезазначену мету — розрізнити МБР і помилкові цілі, у заяві Raytheon додається, що «EKV визначив загрозу, розрізнив ціль та помилкові цілі, зманеврував на траєкторію мішені та знищив її, використовуючи технологію hit–to–kill (гарантованого ураження)». EKV був наведений на ціль радіолокатором сантиметрового діапазону морського базування (SBX) та радаром AN/TPY-2.

Ця розробка, яка вважається дуже важливим і «першим у своєму роді» технологічним кроком вперед, схоже, справді сприятиме розвитку технічної інфраструктури, необхідної для запуску ракет-перехоплювачів із роздільними головними частинами і відповідних інтегрованих систем, щоб збільшити ймовірність успішного ураження МБР. Raytheon в даний час працює з Пентагоном над цим конкретним завданням, розробляючи нову систему під назвою багатоцільовий перехоплювач (Multi-Object Kill Vehicle, MOKV). Нова система, яка з’явиться на початку 2020-х років, використовує сучасні технології виявлення та інженерію для об’єднання декількох перехоплювачів в одну протиракету GBI.

Оскільки технології виявлення та ураження продовжують розвиватись, багато керівників вищої ланки сподіваються на покращення взаємосумісності між ракетами-перехоплювачами системи ПРО шахтного базування (GBI), супутниками і новою зброєю, такою як космічні лазери або невеликі дроноподібні системи, здатною працювати за межами земної атмосфери. Крім того, вже ведеться робота по розширенню радіусу дії протиракети SM-3 для перехоплення цілей в космосі, а також по розробці корабельних лазерів, здатних функціонувати в якості передових датчиків для виявлення ворожої зброї.

Крок 3 — Атомні підводні човни

Потім Д. Голдфейн назвав часто згадуваний і найважливіший елемент ядерної тріади — атомні підводні човни з балістичними ракетами, що беззвучно патрулюють під водою. Ця зброя, серед іншого, має на меті забезпечити можливості масованого «другого удару» (удару відплати), щоб гарантувати знищення будь-кого, хто розпочне ядерну атаку на США. Суть цього полягає в тому, як колись розповів мені один офіцер ВМС США, щоб сказати потенційним ворогам, які планують ядерний напад на США… «навіть не думайте про це».

— «Але на телефоні горить ще одна лампочка, що чекає на мене, і це командувач STRATCOM (Стратегічне командування США) генерал Джон Хайтен. І він скаже мені, що йому потрібно для залучення ядерних сил, необхідних для безпечного, надійного і ефективного стримування атомного супротивника» — Д. Голдфейн.

В цілому, хоча Д. Голдфейн визначив ці кроки в певній послідовності, він підкреслив, що вони відбуватимуться одночасно.

— «Кожна з цих місій не має право на поразку. І всі ці місії мають бути успішно виконані одночасно» — Д. Голдфейн.

Автор Кріс Осборн
Джерело: Fox News