Словник доби. Рід

77
0

Рід. Відзначу одразу, що ми розглядаємо тут рід як антропологічну, філософсько-соціальну, а не граматичну категорію. Ні також видову категорію в біологічній систематиці.

Академічний тлумачний словник української мови визначає рід як форму спільності людей за первіснообщинного ладу. Первісна община змінилася вищою формою суспільної організації – родовим ладом.

Рід (лат. Gens) являв собою групу кровних родичів, що спільно вели своє господарство.
Зі зменшенням ролі жінки в цьому господарстві визначальним стає батьківський рід. З’являються поняття родичі, рідня. Куми, свати, любі друзі стають суспільно значимими на пізньому етапі феодального устрою. Зважмо: при матріархаті любих друзів не існувало!

Родина віддавна є архетипом українського (хоч не тільки) етносу. Гріє серце, милує слух. Вслухайтеся як звучить: родок, родочок…? Якого ти роду-племені? Рід як сім’я, клан… Клан – ключове слово сучасного трактування архаїчних суспільних взаємин. Роди об’єднувалися у племена з огляду на спільність інтересів, мови і культу. У вислові “козацькому роду нема переводу” вже йшлося про козацтво як націю.
Кожна велика нація має своїх духовних прародителів, пророків, які формулюють її сокровенне. Співкровне. А чиєю кров’ю ота земля напоєна…? Вони глибинно відчувають коріння роду, роду-народу. Їхніми устами нація говорить зі світом, з Богом.

Слава не поляже…, а розкаже, що діялось в світі, чия правда, чия кривда і чиї ми діти.

Сила правди живе у Шевченкових рядках! Його Слова пов’язують покоління мертвих живих і ненароджених. Як молитва пов’язує землю і небо. Слова Правди. У них вібрації сили поколінь. Поезія рідною мовою, молитва рідною мовою єднає роди в наш рід, формуючи тіло народу, створюючи потужне духовне поле. Інформаційно-енергетичне. Захисне, очисне. Сакральне. Рід метафізично визначає долю людини: йому на роду написано.

Рід – це гумус нашої цивілізації. З часів Трипілля предки поклонялися божеству Роду. Село завжди плекало традиції. Це – матриця українства. Тому в радянський час село нещадно нищили. Радянський тренд: мой адрес нє дом і нє уліца…З короткого курсу філософії життя людини-перекотиполе. За рецептурою сталінської кухні, легіон інженерів людських душ дбайливо, по-мічурінськи провів селекцію шарікових. Ними й досі ефективно маніпулює пропагандистська машина імперії.

Вивчення родоводу – запорука позитивної динаміки суспільного розвитку. Звучить пафосно? Все значно простіше. Спрацьовують коди. Процес вивчення родоводу викликає самоповагу. Кшталтується особистість. Коріння роду скріплює її ґрунт. Через рід людина проростає у майбутнє. Родовід як смислотворний засіб протидії нівеляційній сутності орди.

Рід – це сформована віками система цінностей. Власне завдяки цим традиційним цінностям форматувалася спільнота з певними ідеологічними і релігійними уявленнями, символікою, історичними міфами. Імперська Росія протягом кількох століть зуміла нав’язати свої цінності уярмленій частині України. Інструментарій був різний – підкуп, переселення, Голодомор.

Тому, визнаючи певні ідентичнісні відмінності між регіональними спільнотами в Україні, не слід вестися на ворожу пропаганду, бо ж саме вона активно формує поділи за лекалами імперських традицій.
Натомість нинішня агресія Росії каталізувала реідентифікаційні процеси в українському суспільстві, прискорила формування політичної нації.

З іншого боку, демократичні українські реалії, політична корупція дозволяють Росії використовувати наш національний медійний простір для поширення антиукраїнських наративів. Зокрема, йдеться про “ідеологічно невинні” розривкові програми, у яких осмішується і принижується національна гідність.

Розважальний контент розмиває критерії критичного сприйняття пропаганди і мижебратні ідеологічні кліше (“один народ” тощо) спрацьовують. Президентські вибори засвідчили не стільки певний ідеологічний зсув в колективній свідомості, як виявили дрімаючий ресентимент совковості, присутній у підсвідомості значної частини населення (у їхніх родових осередках), який ці програми і кліше реанімували. Судоми фантомних переживань. Постколоніальний синдром.

Все ж, видається, ми перебуваємо у фінальній стадії цивілізаційного протистояння між імперією та Україною, коли в контексті національного відродження мають знятися суперечності між Заходом і Сходом України. Між власне “Україною” і “Малоросією”. Має відбутися кінцева ліквідація Малоросії. На користь України. Єдиної, соборної, незалежної держави. Слова “малорос”, “хохол” мають зостати архаїчними вокабулами словників, у яких зафіксоване наше колоніальне минуле.

Основним аргументом на користь кінцевого розриву з імперією стало захоплення нею Криму і включення його до складу РФ, а також розв’язання військового конфлікту на Донбасі, постійна загроза повномасштабного вторгнення.

Переплетені коріння і крона роду – оберіг проти загроз і викликів доби. Наш Рід як спільнота вільних і свідомих, відповідальних індивідуумів, які в результаті самоідентифікаційних процесів цивілізаційного виміру духовно єднаються, аби протистояти супостату. Таке сучасне розуміння роду.

Шануймося!

Володимир Караченцев