Важливим наслідком введення Кабінетом Міністрів України обмежень та заборон у зв‘язку з короновірусом є висока ймовірність порушень договірних зобов‘язань господарюючими суб‘єктами. Проте відповідальність за таке порушення може не наступити, якщо сторона, що допустила таке порушення, повідомить іншу сторону про форс-мажорні обставини.

Статтею 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» встановлено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а також наведено перелік таких обставин серед яких: загроза війни, революція, заколот, повстання, масові заворушення та інші обставини.

17.03.2020 р. Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким було вирішено доповнити встановлений статтею 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» перелік форс-мажорних обставин такою обставиною як: «карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України». Закон був опублікований та набув чинності 17.03.2020 р.

Як відомо, 11.03.2020 р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», відповідно до якої з 12.03.2020 р. по 03.04.2020 р. на усій території України встановлено карантин.

Слід пам’ятати, що сам по собі факт поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) та введення карантину на території України не є підставою для відмови від виконання взятих на себе зобов’язань.

Сторона, яка посилається на те, що встановлений в Україні карантин є для неї форс-мажорною обставиною, має бути готова аргументовано довести, що карантин прямо унеможливив виконання нею взятого зобов’язання, а також довести відповідний причинно-наслідковий зв’язок.

Чи є встановлення карантину форс-мажором (обставиною непереборної сили)? Відповідь на це запитання залежить від кожної конкретної ситуації, зокрема умов договору, особливостей взятих на себе стороною зобов’язань, реальних причин неможливості їх виконання.

Очевидно, що від сьогоднішнього дня посилання на карантин як на форс-мажорну обставину почастішають. Не виключено, що цей механізм буде використовуватися не лише підприємствами, які дійсно опинилися у скрутній ситуації через карантин, а й недобросовісними контрагентами, які спробують обґрунтувати свою фінансову неспроможність форс-мажорними обставинами. Тому надзвичайно важливо не лише правильно застосовувати інститут форс-мажорних обставин, а й захищатися від спроб його недобросовісного застосування.

Додатково звертаємо увагу, що на законодавчому рівні відсутність грошей  не вважається форс-мажором, тому неможливість виконання грошових зобов’язань за договором не можна віднести до форс-мажорних обставин, якщо немає підтвердження технічних обмежень здійснення сплати. Зокрема, при належному обґрунтуванні можна підтвердити настання форс-мажора у разі неможливості користування приміщеннями у зв’язку із введеними на рівні державної влади обмеженнями або заборонами для суб’єктів господарювання у відповідних сферах.

Не варто забувати про можливість звільнення від відповідальності та застосування штрафних санкцій шляхом внесення зміни до договору мирним шляхом. Ми рекомендуємо застосувати процедуру урегулювання відносин сторін за договорами, шляхом укладання відповідних доповнень до договору щодо перенесення строків виконання зобов’язань.

Врахуйте, що припинення діяльності підприємства у зв’язку з відмовою працівників виходити на роботу в умовах карантину у разі відсутності на це розпорядження на рівні держави, яке зобов’язує підприємство припинити діяльність, у тому числі через масові  звільнення, не може вважатися форс-мажором.

Звертаємо увагу,  що у зв’язку з введеним карантином, жодним нормативно-правовим актом на території України  не передбачена можливість відмови у виході на роботу без оформлення відпустки, лікарняного, одержання згоди керівництва працювати за дистанційним графіком без шкоди для роботи.

Якщо внаслідок введення на території України карантину існує загроза невиконання взятих на себе зобов’язань і застосування штрафних санкцій, ми готові надати Вам необхідну юридичну допомогу в цьому питанні.

Юридична фірма «Салком»