Чи вдасться Президенту Зеленському з власною більшістю подолати корупцію в державі?

130
0

Корупція в Україні це гостра проблема, яка тягнеться вже тривалий час. Боротьба з корупцією вже стала «заїждженим» слоганом багатьох партій, які балотувались в Парламент, та кандидатів в Президенти. Практично в більшості випадків обіцянка так і залишались не виконаною. Іноді, звичайно, партії чи Президенти емітували боротьбу у вигляді створення нових структур чи цілих антикорупційних органів.

Організовувались навіть публічні викриття та затримання посадових осіб причетних до корупційних схем. На жаль, таких справ була настільки мала кількість, що в цілому на об’єм корупції в державі фактично не відігравало жодної ролі. Навіть показове затримання у стінах Верховної Ради України, народного депутата Ігоря Мосійчука від Радикальної Партії з подальшим його звільненням та поверненням до лав депутатів, більше вказало на неспроможність боротись з корупцією чим реальні дії реформування державного сектору та будування дієвих антикорупційних органів з чесною судовою гілкою.

Звичайно були і позитивні зміни як наприклад запровадження системи ProZorro, що знизила корупцію у сфері закупівель та сприяло економії коштів від переходу на ціни, що є близькими до ринкових. Була створена низка антикорупційних інституцій такі як НАБУ, САП, антикорупційний суд. Децентралізація, та дерегуляція також призвели до зниження в загальній корупції в державних органах. Всі ці аспекти призвели до того, що у рейтингу Doing Business Світового банку, Україна піднялася на 38 позицій – зі 112-го місця у 2014 році до 76-го місця у 2018-му. Хоча все одно держава втрачає велику кількість грошей у зв’язку з даною проблемою. Тому новій владі, яка також будувала свою передвиборчу кампанію на закликах боротьби з корупцією, потрібно почати розв’язувати дану проблему, перш за все з корупції у вищих ешелонах влади.

Вибори Президента та Парламенту чітко вказали на те, що народ втомився від старих політиків і хоче змін. Фактично всі голоси які були віддані новій вже владі це електоральний кредит суспільства новій політичній силі та Президенту. В історії України вперше виникла так звана монокоаліція, коли партія набрала більше крісел ніж потрібно для прийняття рішень, тобто більше 226. Фактично це вбило всі можливі варіанти коаліцій, які перед виборами передбачали аналітики чи політичні експерти. Однопартійність влади дає змогу Президенту та майбутньому уряду самим приймати будь-яке рішення, крім змін до Конституції, у Верховній Раді. Що дає можливість прибрати так звані домовленості за голоси, тим самим викорінити корупцію з продажу рішень і голосів. Звичайно ідеалізувати не потрібно, оскільки велика кількість депутатів пройшла на одномандатних округах, тобто за мажоритарною системою. Ці депутати є потенційно жертвами можливих домовленостей олігархічних структур, і тиск саме на них може впливати на прийняття остаточних рішень в Парламенті.

Після парламентських виборів, для Президента розв’язуються практично повністю руки для проведення власних реформ, в тому числі і боротьба з корупцією. Яка сьогодні є одним з ключових чинників для іноземних інвестицій в країну. За оцінкою МВФ щорічні втрати від корупції сягають приблизно 2 $ млрд. доларів, що є сумою яка рівняється наприклад майже трьом річним бюджетам на освіту. Такі цифри вражають, тому боротьба з корупцією є одним з ключових факторів для нової влади, наповнення бюджету повинно відбуватись систематично і такий відлив коштів послаблює не тільки економічні показники, але і привабливість держави на міжнародному рівні.

Для подолання корупції, потрібно проводити чіткі послідовні та систематизовані дії, спрямовані на боротьбу. Основний виклик і перш за все головний, є політична воля нових парламентарів та Президента. Тому, що супротив у даній боротьбі є шалений, велика кількість лобістів, довірених осіб, та представників олігархічних структур лобіюють власні інтереси в тому числі за допомогою фінансової складової, що в свою чергу призводить до корупційних схем у владі. Саме політична воля парламентарів та Президента буде першим аспектом, який буде протистояти у боротьбі з корупцією.

Важливим аспектом також є законодавча база. В Україні одна з найкращих законодавчих баз для боротьби з корупцією, в державі працює велика кількість структур для боротьби з нею. Це НАЗК, НАБУ, САП, ДБР та інші. Велика кількість структур це звичайно позитивний крок для подолання корупції, але кількість не значить якість. Сьогодні дані структури є просто неефективні. Фактично кожна структура з немалим штатом працівників, це великі витрати з бюджету які не окуповуються для держави. Аргументів є безліч, НАБУ звинувачує САП, а САП звинувачує НАБУ, а разом вони винять у всьому суд. Крайній завжди є в цій історії. Проблема все ж надалі залишається відкритою. Неефективність структур просто «спалює» велику кількість коштів платників податків. Треба погодитись що фактична ефективність вище перерахованих структур залежить від рішення суду. Оскільки суд це та інстанція де корупціонери можуть вигравати справи. Задача НАБУ і САП довести справу до суду, що в них виходить, але переконати суд не завжди. Так плавно перетікає даний аспект в наступний.

Третій аспект від якого залежить ефективність боротьби з корупцією є суди. В Україні вже створений Вищий антикорупційний суд, який розпочне свою роботу в повній мірі 5 вересня 2019 року. Судова реформа є важливим чинником у подоланні корупції, антикорупційний суд є одним з результатів таких нововведень. Велика кількість думок і суперечок йде навколо потреби у створені ще одного суду. Такий суд в наш час звичайно потрібний, перш за все для того щоб не затягувати сам процес розгляду справи та винесення вироку. Саме створення суду було довготривалим процесом, і затягувалось політиками. Однак, суспільне очікування від даного суду є завищеним, вважають експерти. Основним аргументом яких є недосконалість статей кримінального кодексу направлених на протидію корупції. Саме в неупередженому суді шанси у підсудного вийти сухим із води навіть можуть збільшитись ніж в упередженому. До повноцінного запуску суду важко точно сказати наскільки буде ефективним дана структура, і чи дійсно країна дочекається затримань високопосадовців – корупціонерів. Це залишається питанням часу. І досить важливим аспектом в боротьбі.

В цілому новій владі прийдеться як найшвидше показувати результати своєї роботи, тому, що люди надали їм величезний кредит довіри, який легко можна розгубити навіть не дотягнувши до кінця каденції, яскравий приклад минула влада. Корупційні схеми в Україні вимивають мільярди доларів з бюджету, що завдає великого удару по цілій економіці держави. Дана проблема існує звичайно і в наших сусідів для прикладу міжнародна організація Transparency International, яка проводить щорічне опитування експертів та складає рейтинг «Індексу сприйняття корупції», опублікувала щорічний звіт де Україна посіла 122 місце, набравши 32 бали з 100 можливих. Серед сусідів гірше тільки в Росії, яка набрала 28 балів з 100. Найкраща серед сусідів виявилась Польща яка набрала 60 з 100 балів. Дані рейтинги свідчать, що рівень корупції в державі все ще на високому рівні в особливості на фоні наших сусідів, де навіть Білорусь обходить Україну. А ми ділимо 122 місце з такими країнами, як Малі, Малаві та Ліберія. Нова влада має прийняти виклик, маючи приклад наших сусідів, для подолання корупції та створення конкурентних умов для ведення бізнесу, як громадянам так і іноземцям.

Нову владу чекають важкі часи, оскільки корупція в Україні процвітала довгий час і за один день її не знищити, але у Президента є власна більшість в Парламенті, і фактично всі важелі впливу для проведення рішучих кроків на розв’язання даної проблеми. Монокоаліція дає можливість не вступати в переговори з іншими партіями, що у свою чергу зменшує вплив «договірняків» та «розпилу» бюджету при його прийнятті. Оскільки одна партія буде фактично розв’язувати всі питання. Звичайно однопартійна влада не є рятуванням від всіх проблем, і дана схема може обернутись негативними наслідками, по причині фактичної відсутності реальної опозиції. Для реальної оцінки даної монокоаліції у зв’язці з Президентом і власним урядом, потрібен час, всі прекрасно розуміють який кредит довіри вони несуть, і реальні дії потрібно вказувати як найшвидше. Боротьба з корупцією мусить бути тим пріоритетом, яка допоможе не тільки наповнити бюджет, але і привести нові інвестиції та покращити бізнес клімат в державі.

Андрій Данелюк