Українські солдати на патрулі на Донбасі. Огляд новин / shutterstock

Ця претензія дозволить дати початок реалізації міжнародно-правової відповідальності Росії за збройну агресію проти України та подолання її наслідків», – сказано в доповіді

Складена експертами громадської організації «Безпека та взаємодія в Україні» доповідь «Збройна агресія Російської Федерації проти України», що містить докази агресії Росії проти України, може стати частиною доказової бази для консолідованої претензії Києва до Москви. «Ця претензія дозволить дати початок реалізації міжнародно-правової відповідальності Росії за збройну агресію проти України та подолання її наслідків», – сказано в доповіді.

Доповідь громадських експертів не претендує на вичерпність матеріалу, зазначив під час її оприлюднення голова організації «Безпека та взаємодія в Україні» Семен Кабакаєв. Він сказав, що в цьому документі подані лише ті факти, про які повідомлялося у відкритих та загальнодоступних електронних джерелах, а також використаний досвід визначення та виплати репарацій після Другої світової війни:

 Тут немає політичної та гуманітарної складової, яка була задіяна в цій війні. Але дуже детально і ретельно описана та складова, яка спостерігалася від початку анексії Криму. Представлений тут матеріал може стати основою для єдиної консолідованої претензії від держави Україна до Росії. Адже ми розуміємо, що подання в суди обмежені судовими рамками. Але ті збитки, які Росія заподіяла Україні, не будуть обраховані в тих судах. Тому, щоби Росія компенсувала Україні ті збитки, ми відштовхувалися від досвіду Другої світової війни, коли всі країни, які постраждали від агресії Німеччини, збирали докази й подавали єдину консолідовану претензію, яка у Нюрнбергу була основною частиною з винесення вироків, і Німеччина й досі виплачує компенсації постраждалим людям.

Своєю чергою, доктор юридичних наук і професор Києво-Могилянської академії Володимир Василенко підтвердив, що влада України використала далеко не всі можливості національного конституційного та міжнародного права для організації відсічі агресії. Він зазначив, що з боку офіційного Києва були спроби створити спеціальний міжвідомчий орган підготовки консолідованої претензії і вироблення загальнодержавної позиції стосовно проблеми відсічі агресії і подолання її наслідків. Але зареєстрований у Верховній Раді законопроєкт про національне агентство з подолання наслідків збройної агресії лежить без жодного руху. Не мають перспектив, на думку Василенка, і подання до міжнародних судів:

— Цілий час влада говорить, що ми пішли в міжнародні суди і доможемося відповідальності за агресію Росії. Це брехня! Будь-яка справа в міжнародних судах може розглядатися тільки тоді, коли всі сторони конфлікту дають згоду на розгляд судом такої справи. Росія ніколи такої згоди не дасть. Ми повинні мати рахунок до Росії. І цей рахунок, ця консолідована претензія – доказ того, що відбувається агресія, а не внутрішній конфлікт, що Україна зазнала колосальних збитків, що ці збитки має компенсувати агресор і що інші наслідки, породжені злочином агресії, лягають на Росію.

Василенко зазначив, що складена за його участі доповідь містить у собі назви конкретних регулярних та нерегулярних частин та підрозділів збройних сил держави-агресора, а також воєнізованих формувань російського «казачества» й структур військових приватних компаній. Окрім цього, в доповіді поданий список найвищого політичного та воєнного керівництва Росії, відповідального за розв’язування збройної агресії проти України, та імена військовослужбовців регулярних та іррегулярних частин підрозділів Москви, які брали участь у першій і другій фазах агресії на театрі воєнних дій у Донецькій та Луганській областях. У доповіді ідентифіковано 154 особи, які причетні до підготовки та участі в збройній агресії проти України. Серед них 37 осіб вищого політичного та воєнного керівництва Росії, відповідального за планування, початок та здійснення збройної агресії проти України, а також 117 польових командирів та комбатантів, серед яких 37 російських громадян, по одному з Німеччини, Бразилії, Південної Осетії, та 77 найманців з числа громадян України.

100-сторінкова доповідь є лише незначною часткою накопичених фактів участі у збройній агресії Росії проти України, додав Семен Кабакаєв. За його словами, незалежні дослідники та ціла низка громадських організацій вже накопичила цілий пласт доказів і свідчень про війну, яку Росія почала із анексії Криму і продовжила на Донбасі:

— Дуже великий обсяг матеріалів у нашої організації. Дуже великий обсяг матеріалів інших громадських організацій і приватних розслідувачів, які ми використали в цій доповіді. Якщо робити претензію до Росії на державному рівні, слід задіювати всі інструменти, які є. Є дослідження правозахисників, які збирали докази вчинення Росією воєнних злочинів. Але держава за всі ці роки так і не спромоглася скласти цю претензію.

За даними ООН, як сказано в підготовленому українськими експертами документі, загальна кількість жертв від рук російського війська в Криму і на Донбасі досягає 33 тисяч 146 осіб. З них 2 тисячі загиблих і ще від семи до дев’яти тисяч поранених серед цивільного населення. Дві з половиною тисячі загиблих і дев’ять з половиною тисяч поранених військових. Станом на 2020 рік, налічується більше як 400 полонених та заручників московського режиму. Ще близько 400 осіб, що зникли безвісти. Щонайменше один мільйон шістсот тисяч осіб були змушені виїхати з анексованого Криму і охопленого війною Донбасу, втративши свої домівки, роботу і майно, нагадав Володимир Василенко. Він шкодує, що світове співтовариство і навіть офіційний Київ і досі не надали адекватної кваліфікації ані самій збройній агресії Росії проти України, ані її тяжким наслідкам:

— Значення цієї доповіді в тому, що вона спростовує тезу про внутрішній збройний конфлікт в Україні. Утворення ДНР/ЛНР – ніякі не народні республіки, а органи російської окупаційної адміністрації. Збройні формування, які, на жаль, і українська преса, і навіть речники Об’єднаних сил називають бойовиками, насправді є іррегулярні формування збройних сил Росії, бо вони були створені, озброєні і фінансуються Росією. Там офіцерський склад – кадрові російські офіцери. Ці формування, згруповані в перший і другий армійські корпуси, підпорядковані командуванню російських збройних сил.

Наявність консолідованої претензії України до Росії посилить позиції Києва на міжнародній арені, переконаний Василенко. Він вважає, що ця претензія може бути поширена, як офіційний документ ООН, і може посилити переговорні позиції України у взаємодії з міжнародними фінансовими організаціями, а також стати аргументом в дискусії, чому Україна має стати членом НАТО.

Автор: Вільгельм Смоляк

Джерело: Polskieradio.pl, Польща