Посольство України у Федеративній Республіці Німеччина / Томас Роббін

Посольство України в Німеччині визнано експертами центру “Українська Призма” найбільш продуктивним в захисті українських інтересів за кордоном.

Тож, які результати маємо на німецькому дипфронті за 2020 р.

Політичний трек:

– ініціативно організовано 6 телефонних переговорів президента Володимира Зеленського і Канцлера Ангели Меркель, загалом з інавгурації – 13 раундів переговорів. За такий короткий період часу глава німецького уряду не розмовляла частіше з жодним іншим лідером іноземних держав;

– саме Берлін став головним переговорним майданчиком в Нормандському форматі (пройшли 4 фізичні раунди на рівні дипрадників лідерів)

– проведено перший в історії віртуальний візит прем‘єра Дениса Шмигаля до Берліна та переговори з Меркель у форматі відео-конференції (12 травня);

– відбувся перший за останні 5 років фізичний візит голови ВРУ Разумкова до Берліна під час локдауну (28-30 жовтня);

– відбувся віртуальний візит Глави МЗС Кулеби до Берліна 24 березня (для Мааса це став теж перший візит такого роду в розгар першого локдауну); 2 червня – повноцінний візит Кулеби в Берлін (перший зарубіжний візит після локдауну), а саме на День незалежності ініційовано візит Мааса до Києва 24 серпня – вперше в історії;

– під час фізичного візиту Міністра енергетики Буславець 24-26 серпня в Берлін підписано історичний документ з Міністром економіки та енергетики ФРН Альтмаєром про започаткування Енергетичного партнерства.

Економічна сфера і техдопомога:

– підписано угоду про надання Україні вигідного кредиту в розмірі 214 млн. євро під 2% на енергетичні проекти, а також 40 млн. грантів, головним чином на профтехосвіту;

– укладено угоду про виділення Україні 70 млн. технічної допомоги;

– передано військовим шпиталям сучасного медичного обладнання на понад 3 млн. євро, а також забезпечено відправлення на лікування в шпиталях Бундесверу 13 поранених військових (всього за останні роки – 152);

Невдачі року:

– не вдалося “збити” тему Північного потоку-2;

– Бундестаг попри всі зусилля так і не зміг ухвалити рішення про визнання Голодомору геноцидом, розгляд петиції триває;

– Бундестаг ухилився від визнання історичної відповідальності Німеччини перед Україною за злочини нацизму та спорудження меморіалу 8 млн. українських жертв Третього рейху (натомість 30.10 було прийнято таке рішення щодо польських жертв, що свідчить про подвійні стандарти і матиме негативні наслідки для українсько-німецьких відносин).