Про це повідомляється  на офіційному  інтернет-порталі Президента України в прес-релізі від 16 листопада 2020 року.

Згідно  оприлюдненого анонсу,  мета даної ініціативи Президента – привернути увагу до діяльності організації та підтримати її цінності.

Зазначається, що міжнародний флешмоб відеопривітань ініційовано за участі Національної комісії у справах ЮНЕСКО в Україні.

  • Глава держави відзначив, що організація ЮНЕСКО «виникла одразу після закінчення найбільш нищівної війни в історії людства й була спрямована на укорінення ідеї захисту миру».

«Ми, українці, добре розуміємо мудрість цих слів зі Статуту ЮНЕСКО. Ми мали величезні втрати у тій війні. І зараз захищаємо нашу свободу. Ми високо цінуємо та підтримуємо важливу місію ЮНЕСКО. ЮНЕСКО відіграє унікальну роль у захисті світової спадщини, щоб ми могли передати її наступним поколінням. Україна пишається об’єктами та місцями, що увійшли до переліку Світової спадщини», – наголосив Президент.

  • Президент висловив сподівання, що список об’єктів, що входять до переліку світової спадщини ЮНЕСКО збільшуватиметься.
  • В. Зеленський відзначив, що сила ЮНЕСКО полягає також у здатності знаходити адекватні відповіді на складні виклики, і Україна готова активно працювати спільно з іншими країнами-учасницями заради досягнення цілей.
  • Президент зазначив, що Україна запрошує всі країни – члени ЮНЕСКО підтримати флешмоб і публікувати на офіційних каналах та в соціальних мережах відеоролики про значення організації для кожної держави.

У  флешмобі за участю Президента України представлені всі об’єкти матеріальної та нематеріальної спадщини України зі списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Нагадаю.

До переліку української матеріальної спадщини віднесені такі об’єкти :

  • Софійський собор;
  • Києво-Печерська лавра;
  • Резиденція митрополитів Буковини та Далмації (Чернівці);
  • Ансамбль історичного центру Львова;
  • Ансамбль собору Св. Юра;
  • Геодезична Дуга Струве;
  • Дерев’яні церкви Карпатського регіону в Україні та Польщі;
  • Стародавнє місто Херсонес Таврійський і його хора;
  • Букові праліси та давні ліси Карпат.

До української  нематеріальної спадщини входять :

  • традиція косівської розписної кераміки;
  • козацькі пісні Дніпропетровщини;
  • петриківський декоративний живопис як феномен української орнаментальної народної творчості.

Довідково (джерело: Вікіпедія)

Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО, англ. United Nations Educational, Scientific and Cultural OrganizationUNESCO) – спеціалізована установа ООН,  що сприяє співпраці своїх членів-держав у галузі освіти, науки, культури, ліквідації неписьменності, підготовці національних кадрів, розвитку національної культури, охороні пам’яток культури тощо.

Створена в 1945 році.

До складу ЮНЕСКО входять 195 країн-членів, 10 асоційованих членів, 2 країни – спостерігачі, а також 10 міжнародних організацій-спостерігачів.

Україна є членом ЮНЕСКО від 1954 року.

У галузі освіти основні зусилля ЮНЕСКО спрямовані на :

  • сприяння розширенню доступу до базової освіти та ліквідації неписьменності;
  • розвиток екологічної та превентивної, безперервної, професійно-технічної та вищої освіти;
  • сприяння проведенню аналізу та оцінки національних освітніх систем, розробці політики та здійсненню реформ у галузі освіти з метою покращання її якості та адаптації до потреб суспільства;
  • підготовку освітянських кадрів;
  • сприяння визнанню еквівалентності навчальних курсів, свідоцтв і дипломів у сфері освіти.

У галузі науки ЮНЕСКО сприяє міжнародній співпраці :

  • з розвитку фундаментальних та інженерних наук;
  • з розвитку вищої науки та її адаптації до потреб суспільства;
  • розвитку та застосуванню в різних галузях нових інформаційних і телекомунікаційних технологій;
  • У галузі гуманітарних наук реалізуються проекти, що стосуються людських аспектів глобальних соціальних змін і розвитку, зміцнення демократичних процесів, забезпечення прав людини, усунення різного роду дискримінацій, участі молоді у розвитку суспільства, питань багатоетнічного співіснування, запобігання національним та етнічним конфліктам, створення клімату соціальної гармонії.

У галузі культури діяльність ЮНЕСКО  охоплює такі сфери :

  • збереження та відродження матеріальної і нематеріальної культурної спадщини;
  • розвиток мистецтв;
  • сприяння розвитку сучасних культур;
  • сприяння поверненню втрачених культурних цінностей країнам їхнього походження;
  • поширення книг і читання шляхом сприяння розвитку книговидавничої справи;
  • розвиток індустрії культури та розробка політики в галузі культури;
  • захист авторських і суміжних прав;
  • аналіз взаємозв’язку між культурою та розвитком, врахування культурного фактора у розвитку суспільства;
  • розвиток культурного плюралізму та міжкультурного діалогу.

У галузі комунікації та інформація ЮНЕСКО покликана сприяти :

  • вільному поширенню інформації;
  • розвитку плюралізму та незалежності засобів інформації;
  • зміцненню та модернізації інформаційних інфраструктур і служб документації (бібліотек, архівів) у країнах-членах;
  • застосуванню нових інформаційних і телекомунікаційних технологій;
  • підготовці кадрів у цій галузі.

Критика організації (міжнародний аспект)

Останні двадцять років ЮНЕСКО  нерідко критикують за :

  • неналежне використання коштів (членських внесків)
  • за політизацію діяльності організації ( що є несумісним з її завданнями та цілями).

У 1980-х роках США виходили із складу ЮНЕСКО, оскільки уряд США вважав, що «організація погано управляється і використовується в політичних цілях».

В 2003 році США знову вступили в ЮНЕСКО.

Держдепартамент США неодноразово критикував ЮНЕСКО за те, що багато членів організації ухиляються від сплати членських внесків і зловживають своїм положенням членів, користуючись грошима США. Розмір членського внеску США в організацію складав біля 60 млн. доларів США.

Крім того, США та Ізраїль неоднаразово критикували ЮНЕСКО за проведення антиізраїльської політики.

Прийняття у 2011 році Палестинської Автономії (яку ООН не визнає самостійною суверенною державою) до с складу ЮНЕСКО як повноправного члена стало причиною замороження США щорічного членського внеску до цієї організації.

Після прийняття Генеральною конференцією ЮНЕСКО у 2016 році «Резолюції про окупацію Палестини»,  яка заперечувала історичну пов’язаність єврейського народу з Храмовою горою та Єрусалимом, США знову припинили фінансування організації. Крім США, сплату членського внеску призупинили також Канада (10 млн. доларів США) та Ізраїль (2 млн. доларів США).

В 2017 році США заявили про вихід з ЮНЕСКО, мотивуючи своє рішення незадовільним використанням ЮНЕСКО коштів та антиізраїльською упередженою  політикою Організації. Услід за США, у 2018 році членство в ЮНЕСКО також припинив Ізраїль.

Україна-ЮНЕСКО. Українські реалії

У 1995 році  (згідно Указу Президента України № 1022/95  від 9 листопада 1995 року) утворено Національну комісію України у справах ЮНЕСКО – постійно діючий міжвідомчий орган при МЗС України, створений з метою забезпечення участі України в діяльності ЮНЕСКО, виходячи з міжнародних зобов’язань України як члена ЮНЕСКО.

  • Комісію очолює Голова Національної комісії України у справах ЮНЕСКО, якого призначає Президент України.
  • Склад Комісії затверджує Президент України за поданням МЗС України.
  • Засідання Комісії проводяться за потребою, але не менш як раз на квартал.
  • Поточну роботу з реалізації завдань комісії здійснює Секретаріат комісії, очолюваний Виконавчим секретарем.
  • Секретаріат комісії функціонує у складі МЗС Українина правах його структурного підрозділу.
  • Організаційно-технічне забезпечення поточної роботи комісії здійснюєМЗС.

Основні завдання і функції Національної комісії України у справах ЮНЕСКО

  • координація діяльності міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, організацій і установ, пов’язаної з їхньою участю в програмах ЮНЕСКО і міжнародного співробітництва в рамках ЮНЕСКО, спрямованої на вирішення актуальних проблем розвитку України в гуманітарній сфері;
  • розширення багатостороннього та двостороннього міжнародного співробітництва України в галузі освіти, науки, культури;
  • забезпечення робочих зв’язків зі структурними підрозділами Секретаріату ЮНЕСКО, національними комісіями іноземних держав у справах ЮНЕСКО, міжнародними неурядовими організаціями, що співпрацюють із ЮНЕСКО з метою створення умов для розвитку міжнародного співробітництва національних державних органів, установ та організацій у сферах діяльності ЮНЕСКО;
  • сприяння популяризації діяльності ЮНЕСКО серед громадськості та використання її інтелектуального потенціалу з метою соціально-економічного розвитку держави;
  • визначення пріоритетних напрямків співпраці з ЮНЕСКО;
  • розробка національної політики участі України в ЮНЕСКО;
  • внесення пропозицій до КМУ стосовно передбачення в Державному бюджеті України коштів на фінансування заходів, пов’язаних з участю України в ЮНЕСКО, а також на видання Бюлетеня Національної комісії України у справах ЮНЕСКО, україномовного журналу “Кур’єр ЮНЕСКО” та іншої друкованої продукції Комісії;
  • розроблення на основі пропозицій заінтересованих державних органів, установ, організацій планів та основних напрямків участі в програмній діяльності ЮНЕСКО, забезпечення виконання цих планів і прийнятих рішень;
  • координація заходів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, установ та організацій, пов’язані з їхньою участю в діяльності ЮНЕСКО, та контроль за їх здійсненням;
  • організація і проведення в Україні національних та міжнародних заходів, що здійснюються під егідою ЮНЕСКО;
  • сприяння участі делегацій та представників України в міжнародних заходах, що проводяться ЮНЕСКО, внесення пропозицій щодо персонального складу делегацій;
  • аналіз звітів делегацій і представників, внесення пропозицій до програмних документів і бюджету ЮНЕСКО з метою відображення в них національних інтересів і потреб;
  • здійснення заходів щодо використання каналів ЮНЕСКО для популяризації національної культури, науки, освіти, сприяння підготовці та поданню доповідей, інформаційних матеріалів відповідно до запитальників ЮНЕСКО;
  • забезпечення відповідних міністерств, інших державних органів, установ та організацій інформацією про діяльність ЮНЕСКО та її програмні заходи, а також матеріалами, що надходять від Секретаріату ЮНЕСКО та національних комісій;
  • інформаційна робота щодо ознайомлення громадськості України з діяльністю і цілями ЮНЕСКО, а також поширення інформації щодо участі України в цій організації з метою залучення наукових кіл України до співпраці з ЮНЕСКО тощо.

ЮНЕСКО неодноразово (протягом останніх 20 років) критикувала владу України за руйнування об’єктів, внесених до Світової спадщини ЮНЕСКО, зокрема щодо :

  • будівництва в буферних зонах об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО, в першу чергу це стосується забудови біля Києво-Печерської Лаври та Софії Київської, будівництва “елітних житлових будинків” на Пейзажній алеї та вул. Гончара (в м. Києві), на території навколо “Арсеналу” та інш.
  • Змін автентичності пам’яток всередині, зокрема перебудова приміщень Лаври, які належать монастирю.

Змінена автентика кількох корпусів (у порушення державних будівельних норм, згідно з якими на території заповідника заборонено проводити будь-які будівельні роботи зі зміною автентики).

Саме через неналежне ставлення України до об’єктів власної культурної та історичної спадщини, ЮНЕСКО офіційно відмовила Україні у внесенні Кирилівської та Андріївської церков (м.Київ) до реєстру Світової спадщини ЮНЕСКО.

Після чергових сесій Комітету Світової спадщини ЮНЕСКО Україна очікувано повертається з неабиякими «здобутками» та рапортує про чергову «перемогу». Традиційно, українські делегації керуються неписаним правилом, що усі закордонні візити «приречені на успіх».

Насправді все набагато сумніше.

Громадські активісти вже не перший рік поспіль зазначають, що офіційна влада України методично «замовчує» існуючі проблеми. Зокрема, об’єктивну інформацію та негативні висновки експертів ЮНЕСКО щодо незадовільного стану охорони об’єктів культурної спадщини в Україні.

Реалії сьогодення

Відверто та без прикрас про те, що не увійшло до відеопрезентації спільного флешмобу Президента  та Голови Національної комісії у справах ЮНЕСКО, заступниці міністра закордонних справ України Джапарової з нагоди 75-ї річниці ЮНЕСКО

●       ЮНЕСКО засуджує вандальну забудову центру Львова

Фахівці ЮНЕСКО зазначають, що проект забудови на Міцкевича, 9  у Львові загрожує збереженню культурно-історичного середовища та порушує законодавство України. Про це повідомляє видання  “Щоденний Львів” від 14 липня 2020 року.

  • Повідомляється також про лист (від 2020 р.) від Комітету Світової спадщини ЮНЕСКО до Міністерства закордонних справ України, у якому експерти ЮНЕСКО висловлюють серйозне занепокоєння та низку зауважень щодо забудови історичного центру Львова.

Громадські активісти Львова обурені  систематичними фактами  замовчування  та неоприлюднення державними органами (зокрема МЗС, Національною комісією у справах ЮНЕСКО)  негативних висновків та зауважень Комітету Світової Спадщини ЮНЕСКО, про які активісти  дізнаються, як правило, випадково із неофіційних джерел.

План забудови центрального історичного центру Львова суперечить тим засадам, за якими Львів, власне, і внесли до Світової спадщини ЮНЕСКО, переконані  громадські активісти.

Як повідомив Юрій Лукомський, архітектор-археолог, кандидат архітектури, науковий співробітник відділу археології Інституту українознавства НАН України ім. І.Крип’якевича, доцент кафедри архітектури та реставрації НУ «Львівська політехніка»,  ділянка на площі Міцкевича, 9 має величезну археологічну цінність. Адже тут знайшли старовинний мур і дорогу готичного періоду, збудовані німецькими інженерами.

“Ще у 2005-06 роках почались археологічні дослідження, – розповів Лукомський. – Тут виявили рештки чудово збереженого високого муру і дороги – ймовірно збудованих німецькими інженерами ще у XIV столітті. Ми передали документи, щоб включити цей об’єкт до переліку пам’яток місцевого значення. Якщо на цій ділянці інвестор має намір спорудити нову споруду, він мусить зберегти реліктові археологічні об’єкти. Але якщо тут планують будувати паркінг, то про жодне збереження історії не йдеться. Ці старовинні об’єкти знищать”.

Як повідомляється,  відкритого експертного та публічного обговорення проекту забудови центру Львова не було.

Довідково

7 лютого 2020 року виконком Львівської міськради видав ТзОВ «Центр розвитку нерухомості» містобудівні умови і обмеження на будівництво готелю з адміністративно-торговими приміщеннями, підземним паркінгом та даховою котельнею на площі Міцкевича, 9.

У грудні 2018 року виконком уже видавав містобудівні документи на забудову цієї ділянки, але згідно з новими документами висота будівлі збільшувалась з 22,4 м до 25 м. На цьому місці планували збудувати готель із підземним паркінгом.

Оскільки ділянка розташована у межах історичного ареалу міста і території світової спадщини ЮНЕСКО, будь-яке будівництво мусять погоджувати з цією організацією,- переконані  експерти та громадські активісти Львова.

Епілог

А тепер повертаємось до того, з чого почали.

 «Україна пишається об’єктами та місцями, що увійшли до переліку Світової спадщини», – заявив Президент Зеленський.

Особисто я долучилася до ініціативи Президента, мета якої – привернути увагу до діяльності Організації та підтримати її цінності.

Ось, виклала власну думку і бачення ситуації.

А ви як? Згодні зі мною?

Тож долучайтеся, пані та панове.

Наталія Іскова