Через 35 років після найбільшої в історії людства техногенної катастрофи на ЧАЕС її місце дедалі більше стає схожим на постапокаліптичний парк розваг для фанатів серіалу «Чорнобиль» та гри Stalker.

На в’їзді у Чорнобильську зону продають мерч Enjoy Chornobyl, а дизайнери розробляють бренд мертвого міста з «радіаційними мемами».

Чи загубиться за усим цим трагедія колишніх жителів Прип’яті та чи може туризм допомогти подолати цю травму?

«Футурама під боком»

Дитятки

У 2019 році Чорнобильську зону відвідало понад 120 тисяч туристів. Ця кількість мала всі шанси перевалити за 200 тисяч у 2020 році, якби не коронавірус.

Зараз кожні вихідні у Зону відчуження в’їжджають кілька сотень туристів — близько тисячі за вихідні у теплу пору року.

Дитятки
БРДМ перед в’їздом у Чорнобильську зону на КПП «Дитятки»

На КПП «Дитятки» їх зустрічає забрендований БРДМ турфірми Chornobyl Tour і два її ж кіоски з сувенірами: магніти і кружки, протигази і костюми «хімзи», футболки і навіть вишиванки з радіаційною символікою.

Дизайнери Михайло Вербицький та Ярослав Козлитін пішли ще далі й вирішили створити неофіційний «бренд Чорнобиля» (хоча мова, очевидно, все ж про бренд Прип’яті) з «мутаційним дизайном».

Мутаційний дизайн
Приклади «мутаційного» концепт-арту. За задумом дизайнерів, ці предмети ще мають світитися у темряві. CHERNOBL.CITY

«Це ж «Футурама» у нас під боком. Скільки ігор і контенту створено на основі нашої батьківщини. Радіація є сильним мемом, і буде тупо не скористатися існуючим культурним явищем», — написав Михайло Вербицький, але пізніше прибрав згадку про «Футураму».

В інтерв’ю Strelka Mag він потім пояснив, що все це фантазія і не більше: «Брендинг Чорнобиля — просто спроба подивитися на світ без сумної складової техногенного впливу».

При цьому саму Чорнобильську зону він вважає небезпечним місцем, а туризм туди — абсурдом.

«Це все одно, що розкопувати могили»

Антон Калмаз
Антон Калмаз востаннє був у своєму рідному місті Прип’ять 27 квітня 1986 року, після чого поїхав звідти назавжди

Антон Калмаз — колишній житель Прип’яті, який назавжди виїхав звідти на наступний день після аварії, 27 квітня 1986 року.

А вперше повернувся до свого колишнього дому разом з BBC News Україна у квітні 2021 року.

До мерчу в «Дитятках» він поставився байдуже, але стилізована під бренд Coca-Cola футболка з написом «Enjoy Chornobyl, die later» («Насолоджуйся Чорнобилем, помри пізніше») його все ж зачепила.

Мерч чорнобильський

«Ти на собі будеш нести позначку «радіоактивний»? Коли ми поїхали з Прип’яті, то матір просила, щоб ми не казали, звідки, бо люди думали, що ми радіоактивні і не хотіли бути поруч», — пригадує Антон.

«Для багатьох це все ще трагедія. Коли вже жили у Києві, то не було такого місяця, щоб серед «чорнобильців» не було похорону», — додає він.

А до ідеї продавати «артефакти» з Прип’яті (наприклад, безпечні з точки зору радіації шматки колючого дроту), як продають уламки Берлінського муру, колишній прип’ятчанин ставиться негативно.

«Це мертве місто. Все одно, що розкопувати могили і продавати щось звідти», — вважає Антон.

Прип'ять

При цьому саму ідею «чорнобильського туризму» він не заперечує повністю: «Нехай люди їдуть і дивляться, що може статися. Поки немає якогось скелелазіння по домах, атракціонів чи пейнтболу в Прип’яті — це ок. Але розваги тут недоречні».

Інший колишній прип’ятчанин, з яким говорили BBC News Україна, інженер Володимир Вербицький каже: «Головне, доносити туристам реальну інформацію про ЧАЕС».

Він розповідає, як рідні першої жертви аварії — оператора циркуляційного насоса реакторного цеху Валерія Ходемчука, чиє тіло назавжди залишилося під уламками 4-го енергоблоку, — організовують поїздку до його меморіалу на станції.

«Що для них цей весь туризм? Для них важлива пам’ять і правда», — відзначає Володимир Вербицький.

«Не дайте Прип’яті померти»

Чорнобильська зона
GETTY IMAGES

Зараз туристів у зону возить близько двох десятків турфірм з Києва, кілька операторів з Польщі та інших країн. Є і нелегальний туризм, коли сталкери водять іноземців за кілька сотень доларів покинутими селам до Прип’яті.

Унікальних локацій у зоні дуже багато: сама ЧАЕС з новим укриттям над 4-м реактором та величезними градирнями, загоризонтна радіолокаційна станція «Дуга», десятки колишніх сіл з закинутими кладовищами та церквою у селі Красно, залізнична станція Янів і, власне, сама легендарна Прип’ять — епіцентр чорнобильського туристичного міфу.

Градирня
Градирня — башта для охолодження води — один з найбільших об’єктів ЧАЕС MORFINDEL.LIVEJOURNAL.COM

Директор агентства Chornobyl Tour Ярослав Ємельяненко пригадує розмову з колегами зі Словаччини: «Вони кажуть: слухайте, як вам пощастило, що у вас був Чорнобиль. Ми так б’ємося, щоб рекламувати наші Татри, але гори, замки, церкви є скрізь. А Чорнобиль є тільки у вас».

Він також розповідає, як туризм у свою частину Зони відчуження намагаються створити білоруси: «Але їхня зона — це лише закинуті села. Там є одна-єдина вишка лісників, з якої в бінокль можна побачити вдалині саркофаг ЧАЕС. А нам дісталися всі техногенні об’єкти».

Тож навряд чи Україні є сенс повністю відмовлятися від такої «туристичної Мекки», на яку перетворилася Чорнобильська зона, особливо після серіалу HBO.

Прип'ять
Прип’ять — світова столиця для любителів атмосфери «абандону» (покинутих місць) та постапокаліпсису. MORFINDEL.LIVEJOURNAL.COM

Водночас Ярослав Ємельяненко пояснює — їхня турагенція та гіди працюють так, щоб зона перетворилася з місця трагедії на місце, де люди перемогли аварію.

«Якщо ми говоримо, що ми — нація-переможець, яка своїми руками приборкала наймасштабнішу техногенну катастрофу у світі, то маємо всім своїм поколінням показувати це місце подвигу героїв», — каже керівник турагенції.

Пікнік на узбіччі
Магазин «Пікнік на узбіччі» у Чорнобилі. Зона дивовижним чином увібрала в себе риси однойменної повісті братів Стругацьких та легендарного фільму «Сталкер» Тарковського, що є ще одним магнітом для туристів

Він порівнює це з туристичною індустрією США у сфері космічних запусків NASA — там продають сувеніри навіть пов’язані з невдалою місією шатла «Челленджер».

Ярослав Ємельяненко також згадує про те, як туроператори зробили новорічну ялинку у Прип’яті.

Тоді до нього підійшла одна з колишніх жительок міста: «Вона сказала: рада, що Прип’ять живе. Живе не таким життям, як колись, але тут жива природа і повно туристів. І додала: не дайте Прип’яті померти і зруйнуватися».

Прип'ять
MORFINDEL.LIVEJOURNAL.COM

А заступник керівника Держагентства з управління зоною відчуження (ДАЗВ) Максим Шевчук у розмові з BBC News Україна відзначає, що там намагаються переосмислити «чорнобильський туризм».

«Ми зараз підходимо до думки, що взагалі треба відходити від поняття «туризм», адже відвідування Зони відчуження має носити просвітницьку місію. Щоб люди тут робили переоцінку світогляду», — пояснює Маким Шевчук.

Для Чорнобильської зони справді зробили офіційний бренд — над ним працювала агенція Banda.

Бренд Чорнобильської зони від Banda
BANDA.AGENCY/CHORNOBYL

Це стилізоване зображення реактора, яке, за задумом дизайнерів, зникне до 2064 року, коли ЧАЕС мають остаточно вивести з експлуатації.

А неофіційний брендинг Прип’яті з «радіаційними мемами» Максим Шевчук критикує: «Це просто на голову не налазить».

«Однозначно ми не дивимося на поїздки в Зону відчуження як на розважальні, а у першу чергу як на навчальні та просвітницькі», — додає він.

Екзистенційний туризм

Прип'ять
MORFINDEL.LIVEJOURNAL.COM

Соціальний психолог Володимир Савінов з Інституту соціальної та політичної психології НАПН вважає, що для Чорнобильської зони як місця колективної травми найкраще підходить модель «екзистенційного туризму».

«Це нове поняття туризму, де акцент не на меморіалі, а на тому, щоб замислитися над екзистенційними сутностями: життя та смерть, свобода та соціальна ізоляція, кохання. З усією повагою до людей, яких зачепила трагедія, і, при цьому, з виходом на оптимізм», — каже психолог.

Місцями такого «екзистенційного туризму» є колишні концтабори, як, наприклад, Бухенвальд з написом «Кожному своє», чи поля великих битв Першої світової війни: Верден, Сомма, Марна, де загинули сотні тисяч людей.

Прип'ять
MORFINDEL.LIVEJOURNAL.COM

«Коли люди, які постраждали від аварії на ЧАЕС, будуть бачити, що туризм не лише приносить комусь гроші, а й несе з собою якісь смисли — це і є вихід на оптимізм, соціотерапія травми», — пояснює Володимир Савінов.

Він також закликає до критичного ставлення до історії ЧАЕС — за Фрідріхом Ніцше.

Німецький філософ розрізняв три підходи до історії: «монументальний», коли історію возвеличують, «антикварний», коли її просто зберігають, та «критичний», коли її намагаються адекватно оцінити і переосмислити.

«Якщо ставитися не монументально і не антикварно, а дорости до критичного ставлення, до в тому числі трагічної історії, то це сприяє виліковуванню психологічної травми», — відзначає психолог.

Тим часом Прип’ять руйнується.

Після зими стало відомо про величезну тріщину в даху готелю «Полісся».

Прип'ять
Дах готелю «Полісся» у центрі Прип’яті може не пережити наступну зиму

Ця будівля — одна з культових для Прип’яті і розташована на її центральній площі.

У групі Chernobyl exclusion zone by stalker’s eyes, яка об’єднує понад 20 тис. любителів «чорнобильського туризму» з усього світу, висловили готовність навіть скинутися грошима на ремонт даху.

Максим Шевчук з Державного агентства України з управління зоною відчуження каже, що ситуацію з «Поліссям» зараз вивчають інженери на предмет того, що можна вдіяти.

За його словами, приватні туроператори пропонували встановити домкрати вже, але зробити це без офіційної оцінки інженерів не можуть — надто небезпечно.

«У пошуках фінансування для ремонту сподіваємося на соціально відповідальний бізнес, адже він зацікавлений у збереженні нинішнього вигляду Чорнобильської зони», — додає Максим Шевчук.

Полісся у Прип'яті
GETTY IMAGES

Він також розповів, що ДАЗВ шукає кошти на обстеження будівель Прип’яті для консервації.

«Хочемо укріпити такі будівлі як ДК «Енергетик», басейн, кафе «Прип’ять», автовокзал, один дитячий садок та одну школу, можливо — одну п’ятиповерхівку. Щоб зберегти хоча б типові будівлі», — пояснює заступник голови ДАЗВ.

Кімната
Кімната в Прип’яті. За вікном — покинуте місто. СТАНІСЛАВ «ПОЛІСЬКИЙ / POLESSKY

Ідею реставрації будинків у Прип’яті відстоюють і сталкери — наприклад, Станіслав «Поліський» зі своєю командою вже відновили кілька кімнат у прип’ятських багатоповерхівках, а також у дитячому садку.

Паралельно Міністерство культури України подає заявку, щоб внести Чорнобильський комплекс у світову спадщину ЮНЕСКО.

В’ячеслав Шрамович

Джерело: BBC News Україна