Посли країн Великої сімки (G7) в Україні представили Дорожню карту судової та антикорупційної реформ в Україні.

Відповідний документ оприлюднено  25 січня 2021 року на сторінці послів G7 в Україні у соціальній мережі Twitter.

Документ авторського колективу послів G7 містить прямі вказівки (так званих “пріоритетних заходів”) для органів влади України, які необхідно протягом (встановлених послами іноземних держав строків) здійснити “для зміцнення незалежності, відповідальності та доброчесності судової системи, та забезпечення відновлення повноважень антикорупційних установ, що відповідає очікуванням українського народу”.

Чи то я чогось не розумію, чи то Україна взагалі втрачає правосуб’єктність.

Спробуємо розібратись.

Довідково.

По-перше.

Посол— це дипломатичний представник вищого рівня своєї країни в іноземній державі ( або за сумісництвом у кількох країнах) або у міжнародній організації (організаціях).

Тобто, посол – це офіційний представник керівництва та інтересів своєї країни (тобто країни, яку він представляє) в іншій країні.

По-друге, згідно із Віденською Конвенцією про дипломатичні зносини (Стаття 3):

  1. До Функцій дипломатичного представництва належать, зокрема:

     а) представництво акредитуючої держави в країні перебування;

  1. b) захист в країні перебування інтересів акредитуючої держави, а також громадян в межах, визначених міжнародним правом;
  2. c) ведення перемовин з урядом країни перебування;
  3. d) з’ясування усіма законними способами умов та подій в країні перебування та повідомлення про них уряду країни акредитуючої держави;

     е) сприяння дружнім відносинам між акредитуючою державою та країною перебування, розвитку їх взаємовідносин в галузі економіки, культури, науки.

Оскільки “ із пісні слова не викинеш”, надалі  цитуватиму прямі вказівки послів  G7 органам влади України мовою оригінала (лише шрифтом акцентуючи для читачів основні “вказівки” послів  G7, акредитованих в Україні):

Пріоритети судової та антикорупційної реформ

Руйнуючи антикорупційну інфраструктуру України, нещодавні рішення Конституційного Суду України (КСУ) призвели до виникнення кризи, яка стала серйозною загрозою демократичному розвитку країни.

Посли країн “Великої сімки” вітають зусилля, які Президент Зеленський та інші українські лідери доклали для врегулювання цієї кризи в такому терміновому порядку, якого вона вимагає, і як близькі партнери України ми цінуємо можливість проведення консультацій з цього питання.

У відповідь на запит Президента щодо пропозицій ефективного та раціонального врегулювання кризи, ми пропонуємо наступний перелік пріоритетних заходів, які на нашу думку, відновлять довіру громадськості до української судової влади та антикорупційної інфраструктури та віру у них, а також значно сприятиме просуванню України на шляху до процвітаючої та безпечної демократії.

Ці пріоритетні заходи відображають комплексну реформу, проведення якої необхідно для зміцнення незалежності, відповідальності та доброчесності судової системи, та забезпечення відновлення повноважень антикорупційних установ, що відповідає очікуванням українського народу.

Слід зауважити, що певних термінових заходів потрібно вжити для негайного усунення шкоди, заподіяної Конституційним судом України, та не допустити повторення цієї кризи у майбутньому.

Зокрема, ми вважаємо, що необхідно вжити термінових заходів для того, щоб

1) відновити правові норми щодо боротьби з корупцією, які нещодавно були визнані неконституційними, із забезпеченням надійної правової основи;

2) не допустити у майбутньому заподіяння шкоди з боку КСУ, навіть якщо він перетвориться на справді незалежну та підзвітну установу; та

3) забезпечити, щоб кандидати на ключові посади в судові та правоохоронні органи призначались за принципом прозорості, врахування їх попередніх заслуг та наявності довіри до них.

Ми наголошуємо, що разом з необхідністю термінового впровадження дій щодо усунення шкоди, заподіяної КСУ антикорупційним установам України, не менш важливим є забезпечення процесу виходу цих установ із кризи з наданням їм можливості ефективно виконувати свою місію.

У зв’язку з цим, положення, спрямовані на відновлення відповідальності за неправдиве декларування або умисне неподання декларації про майно, які були прийняті Верховною Радою 4 грудня, не мають достатньо стримуючого ефекту і, отже, не є ефективним інструментом запобігання корупції.

Судова реформа:

  • Конституційний Суд України (КСУ), грудень 2020 – лютий 2021

–        Тимчасово і мінімально збільшити кворум для прийняття рішень КСУ.

–        Відкласти триваючі процедури відбору суддів КСУ до введення нових правил відбору.

–        Невідкладно запровадити чіткий та прозорий процес відбору на посади суддів КСУ із забезпеченням суттєвої ролі представників міжнародних партнерів у перевірці всіх кандидатів.

–        Посилити дисциплінарну відповідальність та етичні вимоги до суддів КСУ.

–        Зобов’язати суддів КСУ залишатись неупередженими при розгляді справ та проводити відкрите голосування.

  • Вища рада правосуддя (ВРП), грудень 2020 – лютий 2021

–        Терміново провести реформування ВРП як необхідну передумову для ефективної судової реформи.

–        Створити незалежну комісію з питань етики, яка має повноваження перевіряти чинних членів ВРП та подавати за необхідності подання про звільнення членів ВРП до органів, що приймають остаточне рішення.

–        Запровадити новий прозорий процес відбору членів ВРП, який забезпечить високі стандарти щодо вимог до професійної етики та доброчесності, із ефективним змістовним залученням міжнародних представників до цього процесу. Комісія з питань етики складе для ВРП список кваліфікованих кандидатів із високим рівнем доброчесності, з якого органи, відповідальні за відбір/призначення на посади, будуть зобов’язані обирати.

  • Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС), грудень 2020 – травень 2021

–        Забезпечити прозоре перезавантаження ВККС із змістовним залученням до цього процесу міжнародних представників та створенням незалежної конкурсної комісії з повноваженнями встановлювати свої внутрішні правила для конкурсного відбору членів ВККС.

–        Забезпечити незалежність оновленої ВККС з повноваженнями ухвалювати регламент своєї роботи та внутрішні інструкції.

–        Після забезпечення доброчесності членів ВРП та заповнення комісією вакантних посад суддів у судах першої та апеляційної інстанцій, ВККС слід інтегрувати у ВРП з метою оптимізації структури інститутів суддівського самоврядування.

  • Стратегія судової реформи, грудень 2020 – лютий 2021

        Шляхом консультацій із залученням усіх зацікавлених сторін розробити та прийняти комплексну стратегію судової реформи, яка відповідає міжнародним та європейським стандартам та Національній антикорупційній стратегії на 2020-2024 роки.

  • Добір суддів та кваліфікаційне  оцінювання, грудень 2020 – лютий 2021

–        Встановити чіткі, публічно доступні правила та процедури для ВККС при здійсненні прозорого відбору суддів, з урахуванням їх попередніх заслуг та кваліфікаційного оцінювання.

–        Відновити тимчасово зупинені процеси відбору суддів та оцінки їх кваліфікації.

  • Громадської рада доброчесності (ГРД), грудень 2020 – травень 2021

–        Посилити ГРД через встановлення суворіших вимог до її членів, розширити повноваження ГРД у частині перевірки доброчесності чинних суддів та кандидатів на посаду судді в судах першої інстанції, а також повністю забезпечити ГРД державним фінансуванням та іншими ресурсами для підтримки її роботи.

  • Верховний суд, грудень 2020 – грудень 2021

–        Об’єднати Верховний Суд України з Верховним Судом.

–        Переглянути чинну структуру Верховного Суду з метою об’єднання чотирьох окремих касаційних судів і Великої палати в єдиний Верховний Суд зі спеціалізованими палатами.

–        Створити додаткові фільтри для обмеження юрисдикції Верховного Суду.

  • Дисциплінарна відповідальність суддів, грудень 2020 – лютий 2021

–        Зміцнити підзвітність суддів через посилення вимог щодо дисциплінарної відповідальності судді й ухвалення чітких правил, стандартів і процедур розслідування та розгляду скарг на неналежну поведінку суддів.

  • Адміністративна юстиція, грудень 2020 – травень 2021

–        Переглянути порядок розгляду резонансних адміністративних справ за позовами проти державних органів влади відповідно до зобов’язань перед МВФ включно з віднесенням таких справ до юрисдикції Верховного Суду або створенням нового спеціалізованого адміністративного суду, судді якого добиратимуться шляхом проведення відкритого конкурсу за критеріями професійної придатності з ефективною участю міжнародних експертів.

  • Державна судова адміністрація (ДСА), грудень 2020 – травень 2021

–        Провести аудит і реорганізувати ДСА під ретельним контролем ВРП, щоб забезпечити, що ДСА працює для задоволення потреб судової системи з додержанням належних вимог щодо прозорості, доброчесності та професіоналізму.

Антикорупційна реформа:

  • Національне антикорупційне бюро України (НАБУ), грудень 2020

–        З урахуванням останнього рішення КСУ якнайшвидше створити надійну правову основу для забезпечення інституційної незалежності та безперебійної ефективної роботи НАБУ.

  • Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК), грудень 2020 – січень 2021

–        Забезпечити, щоб санкції за неправдиве декларування або умисне неподання декларацій про майно були не м’якіші за попередні,  та відповідали по суворості тим, що були скасовані.

–        Забезпечити включення відновлених статей до переліку злочинів, пов’язаних з корупцією, щоб суди не мали можливості звільнити обвинуваченого від відповідальності за „дійове каяття” або з інших причин.

–        Забезпечити застосування санкцій за неправдиве декларування та умисне неподання декларацій відносно колишніх державних службовців, а також тих, хто звільняється.

–        Забезпечити кваліфікацію неправдивого декларування, а також умисного неподання декларації щодо активів, із санкцією у вигляді штрафу як кримінальних правопорушень, що відносяться до підслідності НАБУ, яке уповноважене відкривати провадження проти посадових осіб найвищого рівня у разі вчинення ними цих правопорушень.

–        Забезпечити можливість застосування позбавлення волі за найтяжчу форму неправдивого декларування.

–        Забезпечити 24-годинний загальний доступ до Єдиного державного реєстру декларацій та відновити доступ НАЗК до публічних реєстрів.

–        Прийняти зміни до Закону про запобігання корупції, включивши до нього процедури перевірки НАЗК декларацій та моніторингу конфлікту інтересів та способу життя суддів,  за узгодженням з ВРП та КСУ.

  • Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) – лютий 2021

–        Забезпечити прозорий, незалежний процес відбору керівника САП з урахуванням попередніх заслуг і досвіду кандидатів.

–        Сприяти прийняттю прозорих процедур та методології оцінки під час конкурсу на зайняття посад в САП.

–        Забезпечити гарантії дотримання чинної  формули голосування в комісії з відбору – 5 + 2.

–        Забезпечити отримання комісією з відбору та робочою групою (РГ), створеною Генеральним прокурором, доступу до відповідних реєстрів та баз даних.

  • Вищий антикорупційний суд (ВАКС) – січень 2021

–        Забезпечити незалежність ВАКС шляхом надання йому необхідних ресурсів включно з постійним приміщенням відповідно до зобов’язань перед МВФ та гарантування відповідного рівня безпеки суддям і членам їхніх сімей.

Якщо хтось в нашому суспільстві досі мав якісь сумніви щодо зовнішнього управління державою, то навряд чи вищевикладена інформація їх спростує.

У цьому контексті вкрай цікаво буде почути офіційну реакцію МЗС та Президента України на такі  ультимативні “вказівки” представників іноземних держав, акредитованих в Україні.

Надалі постає вічне питання “Що робити?”

Мені (особисто)  за ДЕРЖАВУ прикро. Бо ще не вмерла Україна.

Автор: Наталія Іскова